Гороховий суп з копченими ребрами і чебрецем

Гороховий суп з копченими ребрами і чебрецем

Цей суп-пюре надзвичайно простий. В його рецептуру входить, власне, тільки те, що вказано у назві - сухий колотий горох і копчені свинячі ребра. Плюс часничні грінки. Ну хіба ще гілочка-друга тим'яну (чебрецю).

Хтось спитає, куди поділись обов'язкові для горохового супу карамелізовані корені (зажарка з моркви, селери чи петрушки)? А нікуди! Їх тут нема. Ні моркви, ні кореня петрушки чи селери, ні картоплі. Ніяких запражок чи зажарок, ніяких сметанних заправок. Ми його любимо саме так, і всякі спроби зварити цей суп якось інакше, більш, так би мовити канонічно, викликають в моїй хаті супротив.
Отже, вірогідно, щось таки тямив той, хто сказав: горох і смак копченого м'яса настільки гармонійно співіснують в одній каструлі, що практично не потребують інших смакових доповнень. Тим не менше, якщо вам гороховий суп без моркви стане в горлі, кладіть її і не журіться:). погоду тут робить не вона.

Гороховий суп з копченими ребрами і тим'яном: крок за кроком

Нам знадобиться

  • 500 г гороху
  • 2,5 л води (або 2 л якщо любите дуже густий)
  • 300 г ребер
  • сіль
  • перець
  • тим'ян (не обов'язково, але дуже приємно)

1. Колотий горох перебираємо, добре промиваємо, але не замочуємо, оскільки нам потрібний густий суп з характерним гороховим смаком.

Замочувати чи не замочувати горох - справа звички. Отець совєцьої кулінарії Похльобкін категорично радив замочувати, тому виросло кілька поколінь жінок, які варити його інакше ніколи не пробували. Тим часом у європейській кухні горох взагалі не прийнято замочувати, вважається, що замочений він одразу пускається в набухання для майбутнього росту і від цього дубіє, тому й доводиться його потім варити годинами. Я завжди вирішую собі так: якщо хочу зварити справжній густий гороховий суп-пюре, або напівпюре - не замочую. Якщо хочу отримати тонкий делікатний майже прозорий гороховий суп з цілими горошинками - замочую на годину і промиваю.
Багато хто скаржиться, що незамочений горох не хоче розварюватися. Справа не в замочуванні, а у жорсткій воді. Бабусі наші радили давати соду для пом'якшення води, але давайте не будемо це робити навіть з поваги до їхніх кулінарних умінь - все ж таки ми не в 19-му сторіччі живемо, сода не дуже корисна для шлунку! Просто візьміть кілька разів прокип'ячену воду, а ще краще - пляшку купованої питної, і все з вашим горохом буде гаразд.

2. Розрізаємо ребра на поздовжні шматки - вздовж реберних кісток, добре миємо їх.

3. Складаємо в каструлю горох з ребрами, заливаємо холодною водою і поміщаємо на сильний вогонь. Не відходимо від плити: горох має звичку прилипати до дна каструлі, доки не закипить, і дуже інтенсивно википати після. Тому залишаємося при ньому: деревяною широкою лопаткою часто провіряємо дно.

4. Коли починає пінитися, акуратно знімаємо піну. Як суп закипів, стишуємо вогонь на мінімум і прикриваємо кришкою, залишивши отвір у палець-півтора.

5. Варитися він буде в середньому 1 - 1,5 години - тому раз у 15 хвилин обов'язково його перевіряємо - чи не прилип до дна, чи достатньо кипить. І щоразу знімаємо піну, яка накипіла.

6. Коли горох починає розпадатися, солимо суп і кидаємо в каструлю 2 гілочки тим'яну, хай трошки поваряться.

7. Коли м'ясо починає відходити від кісток, виймаємо ребра, викидаємо кістки, нарізаємо мясо порційно. суп хай ще покипить.

8. Готуємо крутони - маленькі грінки з часником. Для цього змішуємо 2 столові ложки олії з 1 потовченим зубком часнику. Ріжемо скибку хліба на кубики, збризкуємо їх часничною олією і шкидко підрумянюємо в печі або на сковороді.

9. Знімаємо суп з вогню. Збиваємо блендером, якщо прагнемо гладкості і однорідності. Якщо любимо фактурний гороховий суп (щоб подекотрі горошинки лишалися частково цілі) етап з блендером пропускаємо.

10. В тарілку наливаємо суп, в нього кладемо кубики м'яса, крутони і гілочку тим'яну.

Приготувала . Фото Ігор Деяк