За кури

Гірське село в Карпатах...
У дворі під клуньов хазяїн розклав зброю. Протирає, змазує, любується...
Навколо крутиться синок. Очі розбігаються, руки чешуться...
Нарешті не витримує:
- Няньку, а дайте ми раз із кулемета стрiльнути!
- Пак добре! Стріляй...
Синок тисне на гашетку, на мушці клуня, забор, хлів... нарешті кури. Кури з істеричним кудкудаканням розбігаються, та кулі все рівно їх наздоганяють. Якийсь час над двором висить хмара диму, пороху, двір
посипаний пухом і пір'ям.
- А што, няню, файно? - гордо питає синок.
- Файно, синку.
- А мож іще гранату верти?
- Меч, синку.
Синок вибирає найбільшу і закидає в дерев'яний бударь. Через пару секунд гримить вибух, туалет підлітає метрів на п'ятнадцять, в дворі приземляються спочатку дошки, друзки, клаптики палаючої газети, останніми падуть дві жіночі папучі.
- А шо, няню, файно? - вже не дуже впевнено питає синок.
- Файно, синку - инак бисьме дустали фест уд мамки за кури...