Про Хуст і Чортів хвуст

Колись чортові заманулося вискочити з пекла. Набридло йому там сидіти, чи на сонечку захотів погрітися. Розігнався і пробив головою землю якраз посеред гарної квітучої рівнини.

Але чорт - стиляга мав на кінці хвоста китицю, подібну до ослячої, і зачепився тою китицею за землю. Як він не намагався вийняти її, ніяк не вдавалося. Тільки потягне - земля піднімається, а хвіст не йде. Тоді він напружив всі свої сили, рвонув і відірвав хвоста. З болю зарепетував на весь світ: "Йой, хвуст, хвуст, хвуст!" Луна покотилася по долині "хуст-хуст-хуст", і всі довкола почули цей крик. З того часу на місці, де чорт вискочив з пекла, стоїть гора, а саму місцевість люди прозвали Хустом.