Цікаве Закарпаття

Відомий чеський професор Фірлінгер наказував своїм учням, які їхали до Закарпаття, здійснювати виграний на конкурсі проект: "Ви повинні будувати і побудувати все так, щоб Підкарпатська Русь стала парком Центральної Європи." І справді, наш край сьогодні оригінальний і неповторний куточок. Багато різноманітних народів, релігій, країн, та власне, і своєрідних людей створили те, що називається словом — ЗАКАРПАТТЯ.

Тут для кожного знайдеться щось своє, рідне, і водночасне незвичне та цікаве.
Звичайно все цікаве починається з романтичного і таємничого минулого Закарпаття:

ДЕРЖАВИ ТА ДЕРЖАВНІ ОБ’ЄДНАННЯ,
ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИЛО ЗАКАРПАТТЯ ТА У СУСІДСТВІ З НИМ :

1. ГЕТО-ДАКІЙСЬКА — 40-і роки до н. е. - 106 р. н. е.
2. РИМСЬКА IМПЕРIЯ — наш край контактна територія з провiнцiєю Дакiя — 107 р. н. е. - III ст.
3. ОБ'ЄДНАННЯ АВАРIВ — VII ст.
4. ВЕЛИКА МОРАВIЯ — IХ ст.
5. ПЕРШЕ БОЛГАРСЬКЕ ЦАРСТВО — IХ ст.
6. КИЇВСЬКА РУСЬ — Х ст.
7. УГОРСЬКЕ КОРОЛIВСТВО — ХI-ХVІ ст.
8. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО — ХІІ-XIV ст.
9. ТРАНСИЛЬВАНIЯ — XVI-XVII ст.
10. АВСТРIЙСЬКА ІМПЕРІЯ — XVI ст.-1867
11. УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА —1848-1849
12. АВСТРО-УГОРЩИНА — 1867-1918
13. УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА — 1918-1919
14. ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛIКА — грудень 1918-червень 1919
15. УГОРСЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛIКА — 1919
16. ЧЕХОСЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА — 1918-1939
17. КАРПАТСЬКА УКРАЇНА — 14-18.03.1939
18. УГОРСЬКА МОНАРХIЯ — 1938-1944
19. РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ (СССР) — 1945-1991
20. УКРАЇНА — 24.08.1991

АВТОНОМНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТТЯ:
Руська Марка — ХІ ст.
Руський дистрикт — 1849-1850
Руська Країна — 1918
Подкарпатська Русь — 1938
Закарпатська Україна — 1944-1946

ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО:
Закарпаття (загальна площа 12,8 тис. кв. км.) займає 2,1% усієї території держави Україна.
Найбільш грозове місце України — Великий Березний та Рахів, де припадає до 43 грозових днів на рік.
Найбільш снігове місце України — Руська Мокра. В середньому стійкий сніговий покрив лежить тут протягом 116 днів у році.
Найвища гора України — гора Говерла. Її висота 2.061 м.
Найбільше гірське озеро України — Синевир. Його площа 70 квадратних метрів і розташоване воно на висоті 989 м.
Найбільш високогірне місто України — Рахів. Його висота над рівнем моря 820 метрів. У цьому місті найбільший перепад висот між найнижчою (400 м) і найвищою (900 м) вулицями.
Найвисокогірніша транспортна магістраль України — автошосе по Яблунецькому перевалі на висоті 931 м.
Найдовший залізничний тунель в Україні — Щербин-Сянки, що має 908 метрів.

Протягом усього історичного часу долю народу визначали керівники і володарі тих країн, до складу яких входило Закарпаття. Багато з них залишилися в памяті як добрі правителі, деяким було поставлено памятники і чимало скульптур, інших навпаки намагалися чимшвидше забути. Але історія залишається історією:
Гето-дакiйська держава:
Буребiста — вождь гетодакiв, 40-і р. до н. е. ,
Децебал — вождь гетодаків 106 р. н. е.

Римська iмперiя (контактна провiнцiя Дакiя)
Марк Ульпiй Траян — імператор (98-117).
Об’єднання аварів
Аварськi вождi — VI-VII ст.

Велика Моравія
Святополк — моравський князь (874-894).
Володiв захiдними районами iсторичного Закарпаття.
Можливо йому підпорядковувався легендарний князь Лаборець.

Перше Болгарське царство
Сiмеон — булгарський цар (892-927).
Контролював територiю регiону в низинних районах.

Велике Угорське королівство
Династія Арпадовичiв вiд князя Арпада (904-907)
Iштван I Святий,1000-1038. Перший король Угорщини
Петер, 1038-1041.
Шамуєль Аба, 1041-1044.
Петер, 1044-1046.
Ендре I, 1046-1061.
Бейла I, 1061-1063.
Шаламон, 1063-1074.
Гейза I, 1074-1077.
Ласло I Святий, 1077-1095.
Кальман I, 1095-1114.
Iштван II, 1114-1131.
Бейла II Слiпий, 1131-1141.
Гейза II, 1141-1161.
Iштван III, 1161-1173.
Анти-Ласло II, 1162-1163.
Анти-Iштван IV, 1163-1164.
Бейла III, 1173-1196
Iмре, 1196-1204.
Ласло III, 1204-1205.
Ендре II, 1205-1235.
Бейла IV, 1235-1270.
Iштван V, 1270-1272.
Ласло IV, 1272-1290.
Ендре III, 1290-1301, останнiй з Арпадовичів.
Боротьба за престол
Вацлав, 1301-1305.
Отто, 1305-1308.
Династiя iталiйських Анжу
Карл Роберт, 1308 (1320)-1342.
Лайош I Великий, 1342-1382.
Марiя, 1382-1385.
Карл II Малий Неапольський, 1385-1387.
Жігмонд Люксембурзький, 1387-1437.
Альберт Габсбург, 1437-1439.
Ержибет, 1439-1440
Уласло I Ягелон, 1440-1444.
Ласло V Посмертний, 1444-1457.
Регент Янош Гуньадi, 1446-1453.
Матяш I Гуньадi (Корвін), 1458-1490.
Регент Мiхай Сiладi, 1458.
Фрiдрiх III Ягелон вiд лiги Гараї, 1459.
Уласло II, 1490-1516.
Лайош II, 1516-1526.
Турецька експансія до Угорського королівства.
Розпад Великої Угорщини на декілька частин.
правитель Янош Заполяї, 1526-1541.
Західна Угорщина у складі Австрії
Австрiйська династiя Габсбург
Фердинанд I, 1526-1564.
Максимiлiан ІІ, 1564-1576.
Рудольф ІІ, 1576-1608.
Матяш I, 1608-1619.
Фердинанд II, 1618-1637.
Фердинанд III, 1637-1657.
Леопольд I, 1657-1705.
Йосип I, 1705-1711.
Карл III, 1711-1740.
Марiя-Терезiя, 1740-1780.
Йосип II, 1780-1790.
Леопольд ІІ 1790-1792.
Франц II, 1792-1835
Фердинанд V, 1835-1848
Східна частина Угорщини у складі Трансильванiї
Трансильванськi князi:
Стефан Баторi, 1576.
Крiштоф Баторi, 1576-1581.
Жiгмонд Баторi, 1586-1599.
Ондраш Баторi, 1599-1603.
Мозеш Секей, 1603.
Iштван Бочкаї, 1605-1606, володар Угорщини i Трансiльванiї.
Жiгмонд Ракоцi, 1607-1608.
Габор Баторi, 1608-1619.
Габор Бетлен, 1613-1629.
Дьордь I Ракоцi, 1630-1648.
Дьордь II Ракоцi, 1648-1660.
Софiя Баторi та її син Ференц I Ракоцi.
Мiхай Апафi, 1661-1690.
Iмре Текелi та Iлона Зрiнi, 1690-1703.
Ференц II Ракоцi, 1703-1711.

Угорська Республiка
Лайош Кошут, 1848-1849.
Дуалiстична держава Австро-Угорська імперія.
Франц-Йосип, 1848-1916.
Карл IV, 1916-1918.

Угорська Республiка
Мiхай Карої, 1918-1919.

Угорська Радянська Республiка
Бейла Кун, 1919.

Гуцульська Руспублiка
Степан Клочурак (грудень 1918- червень 1919)

Чехословацька Республiка
Президенти:
Т. Масарик, 1918-1935.
Е. Бенеш, 1935-1938.
Я. Сирови, вересень-грудень 1938.
Е. Гаха, грудень 1938-березень 1939.

Карпатська Україна.
Августин Волошин, 1938-березень 1939.

Угорська монархія
Мiклош Гортi де Нодьбаня, 1938-1944.

Союз Радянських Соціалістичних Республік
Генеральні секретарі ЦК КПРС:
Й. В. Сталiн (Джугашвiлi), 1944-1953.
Г. М. Маленков, 1953.
М. С. Хрущов, 1954-1964.
Л. I. Брежнєв, 1964-1982.
Ю. В. Андропов, 1982-1984.
К. У. Черненко, 1984-1985.
М. С. Горбачов, 1985-1991.
Україна
Президенти:
Л. М. Кравчук, 1991-1994.
Л. Д. Кучма, 1994-2004
В. А. Ющенко, 2005-

ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО:
Найглибша лікувальна установа в Україні знаходиться в Солотвині. На глибині 300 метрів у соляних печерах розташовано алергологічну клініку.
Перший на Закарпатті університет був заснований у 1945 році в Ужгороді. У жовтні 1945 року тут функціонували чотири факультети (історичний, філологічний, біологічний, медичний). За роки свого існування Ужгородський національний університет підготував біля 40 тисяч спеціалі стів, які стали академіками, професорами, вченими, які працюють в різних галузях освіти, культури, охорони здоров"я, народного господарства. На базі Ужгородського університету ведуться цікаві наукові дослідження у мовознавстві і діалектології, карпатознавстві, фізиці і хімії напівпровідників, теоретичній фізиці, фізиці електронно-атомних зіткнень.
Найбільший музичний інструмент в Україні — гуцульська дерев’яна трембіта, що має довжину 4 метри.
Найкращий стрибун української фауни — прудка жаба, яка живе лише на Закарпатті. Вона може стрибати до 2 метрів у довжину і до 1 метра у висоту.
Найдавніша людина на території України та Центральної Європи зявилася 1 мільйон років тому поблизу Королева, що на Виноградівщині.

Лісисті та малолюдні зелені гори Карпати були ідеальним місцем для побудови на їх території численних монастирів. Цим і скористалися перші монахи-християни, які прибули у наш край разом з учнями Кирила і Мефодія. Пізніше місцеві феодали усіляко підтримували розвиток монастирів, оскільки саме з ними був повязаний розвиток освіти і культури у цій важкодоступній місцевості. До речі, вже не є таємницею те що у стародавньому Грушівському монастирі працювала друкарня, а в Мукачівському була створена величезна бібліотека. На сьогодні у нашому краї діє понад 30 монастирів, найбільш відомими з яких є:
1. Мукачiвський (жiночий, православний), Мукачево (XIV ст.).
2. Iмстичiвський (жіночий, греко-католицький), Iмстичево (1687 р.).
3. Угольський (жiночий, православний), Угля (Х ст.).
4. Чумалiвський (жiночий, православний), Чумалево (1925 р.).
5. Бедевлянський (чоловічий, православний), Бедевля (1929 р.).
6. Домбокський (жiночий, православний), Ракошино (1932 р.).
7. Малоберезнянський (чоловiчий, греко-католицький), М. Березний (1742 р.).
8. Драгiвський (жiночий, православний), Драгово-Забродь (ХIII ст.).
9. Липчанський (жiночий, православний), Липча (1925 р.).
10. Iзанський (чоловiчий, православний), Iза-Нанково (1920 р.).
11. Хустський (чоловiчий, православний), Хуст-Городилово (1930 р.). 12. Приборжавський (жiночий, православний), Приборжавське-Заднє (1933 р.).
13. Копашневський (жiночий, православний), Копашньово (1936 р.).
14. Боронявський (чоловiчий, греко-католицький), Боронява (1716 р.).
15. Свалявський (жіночий, православний), Свалява (1997 р.)
16. Ужгородський (жіночий, римо-католицький), Ужгород (1996 р.)
17. Хустський (чоловічий, православний), Хуст-Колесарово (ХХ ст.)
18. Тишівський (чоловічий, православний), Тишів (2000 р.)

У кожного краю є щось таке, чого немає ніде інде і чим можна гордитися навіть за межами своєї держави. Такою гордістю для Закарпаття є унікальні в своєму роді деревяні церкви, збудовані народними майстрами без жодного гвіздка у специфічних архітектурних стилях, притаманних лише певній місцевості. Серед яких можна виділити "бойківський" тип церков, який безперечно є початковим варіантом дерев'яних храмів у Карпатах: храм тризрубний, триверхий з шатровими верхами, з кількома заломами. До нефа із заходу і сходу прилягають більш вузькі прямокутники зрубів бабинця та вівтарної частини. кутові сполучення зроблені вирубкою "в ластівчин хвіст". А ось головною стилістичною відмінністю "лемківських" церков є усунення центричності будови шляхом переміщення висотної домінанти з центрального зрубу, нефу на високу дзвіницю, зведену над бабинцем або поряд з ним. Навіть якщо у "лемківської" церкви немає шатрового покриття над якимось із її зрубів, заміненого двоскатною стріхою, у неї обов'язково є розвинута барокова маківка. План же “гуцульської” церкви має хрестоподібну форму і складається з п'яти зрубів. Центральний зруб ширше бічних (північною та південною), довжина яких трохи менша довжини західного та східного зрубів. Центральний зруб на середині своєї висоти переходить з прямокутної форми у восьмигранну, внаслідок чого і шатрове перекриття його приймає таку ж форму. Однокупольний п'ятизрубний “гуцульський” храм відрізняється своєю компактністю і стрункістю. “Бойківські”, “лемківські” “гуцульські” храми дістали свою умовну назву від етнографічних груп, які населяють Карпатський регіон:
ДЕРЕВ'ЯНI ЦЕРКВИ ЗАКАРПАТТЯ: Вишка, Ужок, Сухий, Тишiв, Буковець, Прислiп, Пилипець, Данилово, Крайниково, Верхнiй Студений, Гусний, Колочава-Горб, Колочава-Iмшадь, Середнє Водяне (нижня i верхня церкви), Синевирська Поляна, Торунь, Свалява-Бистрий, Подобовець, Гукливий, Ялове, Колодне, Сiль, Кострино, Лазіщина, Ясiня, Нересниця, Вiльховиця, Дiлове, Локiть, Дешковиця, Сокирниця, Лiкiцари, Домашин, Стужиця, Iзки, Репинне, Нижнiй Студений, Олександрiвка, Ужгород (музей), В. Грабiвниця, Задiльське, Келечин.
На Закарпатті представлено майже всі європейські архітектурні стилі від пізньовізантійського, романського, готичного, трохи ренесансного, барокового, класичного, романтичного — і до стилів кінця ХІХ-початку ХХ ст. — сецесіону, еклектики, функціоналізму, конструктивізму. Саме в епоху середньовіччя, коли панували готика і бароко, з’явилися важкі кам’яні масивні церкви, що символізували силу релігії. Характерними рисами їх є вертикальність композиції, поєднання в архітектурі релігійності з любов'ю до життя, більш короткий поперечний неф, стрільчаті вікна, досить складна каркасна система опор.
ДРЕВНІ КАМ'ЯНI ЦЕРКВИ ЗАКАРПАТТЯ: Кiдьош, Горяни, Вишково, Ужгород, Берегово, Бобове, Чепа, Липово, Виноградово, Тячево, Хуст, Четово, Мужiєво, Вари, Мукачево, Деренковцi, Струмкiвка, Паладь Комарiвцi, Бодолiв, Бене, Шаланки.

ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО:
Найпівнічніша місцевість у світі, де вирощують чай — гора Красна Горка, біля міста Мукачева.
На Закарпатті знаходиться єдиний у світі памятник листоноші (памятник Федору Фекете, Тур’я Ремети, Перечинський р-н).
У нашому краї знаходиться найдовша в Європі липова алея (набережна Незалежності, Ужгород).
Географiчний Центр континентальної Європи знаходиться біля села Дiлове, Рахiвського району (4830’ пн.широти – 2323’ сх.довготи).

Перші захисні укріплення з'являються на території нашого краю у бронзовому віці. Це були просто городища-гради, укріплені земляним валом та. До прикладу Арданівське, Стремтура (Іршава), Галіш-Ловачка (Мукачево). Та найбільш завершену форму форму оборонної споруди представляють замки ХІ-ХVІІ ст. На Закарпатті відомо 12 середньовічних замків. Власне, феодальний замок — це специфічний архітектурний жанр, притаманний лише середньовіччю. Він настільки пов'язаний із своєю епохою, що в ній народившись, в ній же і помирає. Існують два типи замків: один замок-паразит, який слугував для нагляду і збору данини з підвладної території та для здійснення набігів на контрольовану територію, другий — замок-охоронець підвладної землі. Здебільшого класичні середньовічні замки мають дві стандартні форми: чотирибічну, в якої по боках кілька оборонних редутів, та восьмибічну, форма якої часто змінюється, але у випадку із закарпатськими замками архітектурний стиль дещо змінився в залежності від географічного положення у гірській місцевості.
1. УЖГОРОДСЬКИЙ (м. Ужгород) — ХI ст., нині музей
2. МУКАЧIВСЬКИЙ (м. Мукачево) — ХI ст., нині музей
3. НЕВИЦЬКИЙ (с. Невицьке, Ужгородський район) — руїни, ХIII-ХVII ст., об'єкт туризму
4. СЕРЕДНЯНСЬКИЙ (смт. Середнє, Ужгородський район) — руїни, ХII-XVIII ст.
5. КВАСIВСЬКИЙ (с. Квасово, Берегiвський район) — руїни, ХII-XVI ст.
6. ЧИНАДIЇВСЬКИЙ (смт. Чинадiєво, Мукачiвський район) — паркова споруда, XV ст.
7. КОРОЛЕВСЬКИЙ (смт. Королево, Виноградiвський район) — руїни, ХII-XVII ст.
8. ХУСТСЬКИЙ (м. Хуст) — руїни, ХI-XVIII ст., об'єкт туризму
9. ВИНОГРАДIВСЬКИЙ (м. Виноградiв) — руїни, ХI-XVI ст.
10. БРОНЕЦЬКИЙ (с. Бронька, Iршавський район) — залишки, ХIII-XIV ст.
11. БОРЖАВСЬКИЙ (с. Варієво, Берегiвський район) — залишки, ХI-XVII ст.
12. ВИШКIВСЬКИЙ (смт. Вишково, Хустський район) — залишки, ХIII-XIV ст.

Якщо замки необхідні були для ведення війн, то для спокійного світського життя відомі феодальні родини намагалися будувати більш спокійні, але водночас грандіозні будинки-палаци. Великі розміри, розмах, розкіш в інтер’єрі внутрішніх приміщень, оригінальність та різноманітність архітектурних стилів при зовнішньому оздоблені — все це притаманно закарпатським дворянським палацам:
1. ЗАМОК-ВІЛЛА ШЕНБОРН (санаторiй "Карпати", Мукачiвський район)
2. ПАЛАЦ ПЕРЕНI (Виноградiв)
3. ПАЛАЦ ДОВГАЇ (Довге, Iршавський район)
4. ПАЛАЦ РАКОЦI (Мукачево)
5. ПАЛАЦ ДРУГЕТІ (руїни, Ужгород-Горяни)
6. ПАЛАЦ БЕТЛЕНІ (Берегово)
7. ПАЛАЦ ПЛОТЕНІ (Великі Лази, Ужгородський район)

ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО:
За територiєю закарпатський регiон бiльший вiд таких країн свiту: Андора, Ватикан, Лiхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Сан-Марiно, Бахрейн, Бруней, Катар, Кiпр, Лiван, Мальдiви, Сингапур, Гамбiя, Кабо-Верде, Комори, Маврикiй, Сан-Томе i Прiнсiпi, Сейшели, Вануату, Гуам, Захiдне Самоа, Кiрiбатi, Маршали, Мікронезія, Науру, Палау, Тонга, Тувалу, Антiгуа i Барбуда, Багами, Барбадос, Гренада, Домiнiка, Трiнiдад i Тобаго, Сент-Крiстофер i Невiс, Сент-Вiсент i Гренадiни, Сент-Люсiя, Ямайка.
За населенням наш регіон бiльший вiд Iсландiї, Гвiнеї-Бiсау, Джiбуттi, Захiдної Сахари, Екваторiальної Гвiнеї, Свазiленда, Белiза, Гайани, Сурiнама, Вануату, Соломонових островiв, Фiджi.

Закарпаття — край, де стикаються різні культури, народи, релігії. Тут змішалися не лише різні етноси, а й географічні і кліматичні пояси. А все ж таки майже всі війни і нещастя не змогли розірвати дружніх стосунків між народами, релігіями, культурами, країнами. Навіть грізні Карпатські гори захищають Закарпатську низовину від холодних вітрів. Тому не дивно, що у цій мішанині всього і всіх виникли такі оригінальні назви населених пунктів Закарпаття, які мають цікаві версії свого походження:
1. Ужгород: місто-город над рікою Уж. Староболгарські слова "уголь", як вугілля, та "угол", як кут, а також від слова "узок", як вузький, маючи на увазі вузьку долину річки Уж, або від турецьких слів "унг","онг", що перекладається, як "правий".
2. Мукачево: від слова «мука», як мучитися при будівництві могутнього замку «Паланок». Від слова «мука», як старословянське слово «борошно», на річці Латориця стояв величезний на той час зерновий млин. Від слова «земля пана Мункачі», угорський варіант назви міста.
3. Хуст: від угорського слова «земля воєводи Густі».
4. Берегово: словянська назва «місце на березі-суші».
5. Тячів: старонімецька назва «Дойч-ау», «Тийч-ау», «Тийчо», перекладається як «німецька поляна».
6. Виноградово: «місце, де вирощуюють виноград».
7. Свалява: від староугорського і старословянського «сольва», тобто «місце, де тече солена (мінеральна) вода».
8. Рахів: назва від слів «рахувати», або ж «земля господаря Раха».
9. Іршава: старослов’янська назва від слова «іржава». Річка Іршавка чи Іржавка несла в собі велику кількість оксидів заліза, через що мала відповідний іржавий колір. Стара назва «Ілошва» від прізвища володарів даної території.
10. Перечин: назва від слів «перетин», тобто перетин доріг, або ж має значення «земля пана Перечі».
11. Великий Березний: назва означає «великий березовий ліс».
12. Міжгіря: новітня назва «місце між горами».
13. Воловець: назва означає «місце, де зимувала велика рогата худоба (воли) з полонин».
Назви інших населених пунктів:
Розтоки, Гать, Гребля, Вирь, Зарiччя, Ужок, Синяк, Кальник, Кам'янка — (від слів-гідронімів: рiчка, вода, потоки, болота).
Холм, Діл, Дiлок, Дiлове, Копинівці, Прислоп, Берег, Запереділля, Вертеп, Кут — ( походження від слів-оронімів: гори, гора).
Тисянка, Березний, Сокирниця, Чертiж, Горiнчово, Яблунево, Калини, Оріховиця, Липово, Лоза, Лозянське, Смереково, Вербовець, Грушево, Терново, Ольшавка, Грабово, Дуби, Дубове, Діброва, Дубрівка, Ясiня, Тросник, Тростяниця, Колодне, Лісковець, Лiсарня, Драчино, Коропець, Стройно, Березове, Барвінок, Бобовище, Буковець, Каштаново, Тополин, Лопушанка, Репинка, Вільховатий, Вiльхiвцi, Вільшани — ( походження від слів, що означають: лiс, дерево, сорти дерев і рослин).
Кам'яниця, Цегольня, Углиця, Копашнево, Копаня, Берег, Плоска, Майдан, Косино, Лази, Поляна, Луг, Луги, Лазищина — (походження від слів, що означають земля, поле).
Нове село, Свобода, Новоселиця, Пасіка, Перелаз, Ворота — (походження від слів, що означають село і господарські будови).
Туря-Поляна, Туря Ремета, Турічки, Вовкове, Комарівці, Кобилецька Поляна, Кідьош, Білки, Жуково, Медвежий, Оленево, Коропець, Чоп, Осава, Голубине, Ракошино, Раково, Лисичево, Кобилинець, Клячаново, Кучава, Плоскановиця, Волосянка, Воловець, Воловоє, Бичково, Дравці, Верецьки, Керецьки, Баранинцi, Стригальня, Скотарське — (походження від слів з тваринним значенням).

 

Посібник "Обличчя Закарпаття" (Федір Шандор, Дмитро Данилюк, Сергiй Федака, Iгор Лiхтей)