Закарпатські прислів’я та приказки (Лінгвістичний атлас Дзендзелівського)

  • П’є, гі дуга (дуга-веселка); п’є паленку, як веселка воду (паленка - горілка) — про п’яниць

  • На язиці — мед, а в сирцю — лед — нещира людина.

  • Перша жона — мед, а друга — лед — про одруження

  • Лем раз мож козу погнати на лед — обманути можна тільки один раз.

  • Вічно ти треба печеного леду — хотіти неможливого.

  • Пес бреше, а вітер несе — про плітки, або зайві розмови.

  • Де вітер не віє, там і листя не шелестит — без причини нічого не буває.

  • З пустої пиливні пустий вітер дує або Із дурної діри дурной вітер дує — дурний дурне говорить.

  • Проти вітра не плюй, бо впаде на ноги

  • Витко, уткі вихор дує –буквально: видно, звідки вітер дує.

  • Не все відти вітер віє, звідко го треба — не все в житті стається вчасно і так як хочеться.

  • Не хочу, же би до тя і вітор дув — не хочу про про тебе нічого знати

  • Старий тхурь, а за дівками ся позерать — сідина в голову, біс в ребро.

  • З тобов говорити ги за зайцьом бігати — марна розмова

  • Силованим псом заяця не влапиш — примусом нічого не досягнеш.

  • Не товди капова годовати, коли вже йде на заяці про роботу яку роблять уже запізно

  • Де ниє тигра, там і заяць газда де нема тигра там і заєць господар.

  • Дав бог зайця, та даст му і корча — дав Бог зайця, дасть йому й куща.

  • Ходит як жонатий воробиць — ходить як одружений горобець, занадто пихатий.

  • Ліпше ниська воробок, чим завтра ворона — краще менше, але надійніше.

  • Хоть би на нюм гад сидів, та й так украде — про людину, що вкраде в будь-якому випадку.

  • Кого гад укусив, тот ся вже й глисти боїт — кого вкусить змія, той вже й черв’ячка боїться.

  • Наговорив сім міху оріху а й єден не повний — наговорив сім міхів оріхів і жоден не повний.

  • Курит як з комина — про людину, що багато курить

  • Такий ись замащений як комин — про дуже брудну людину

  • Без комина хижа не хижа — Без димаря дім не дім.

  • Хижа начинаєся з комина — Дім починається з димаря

  • Такі в ниї очи чорні ги комино — такі у неї чорні очі, як димар.

  • Се би треба на комині записати — коли неочікувано прийде бажаний але нечастий гість.

  • Пувілась такоє, шо лим у комино записати дурню говориш.

  • В кого пчоли — в того й мед у кого бджоли, у того й мед.

  • Ждав кіт на мід та втратив обід — чекав на те, що найкраще, і пропустив усе інше.

  • Ко до меду ближе, той і локті лиже хто до меду ближче, то і лікті облизує.

  • Не вшидко мед, шо солодкоє — не все те мед, що солодке.

  • Солодкий мед та пчоли гуркі — солодкий мед, але бджоли гіркі.

  • Не вшиткі пчоли мед носят — не від усіх користь буває.

  • Но, пішов дід на мід — пішов і пропав

  • Голові здоровля нигда не шкодит

  • Не каждий тот чоловік, што шапку на голові має — не все те чоловік, що шапку носить.

  • Голова шапку носити

  • Гонір голову несе, а голод ноги плете про тих, хто гроша за пазухою не має, але пихатий дуже.

  • Тот такий, шо не носить крисаню на голові, а жона му носить — про чоловіка у дружини під каблуком

  • Тулько много діла, шо голова біла — дуже зайнятий

  • Уд пива голова крива — від пива голова крива

  • Голова уросла а ума не принесла про дурня

  • Голова як диня, а в голові мох про дурня

  • Як не головов у пинь, та товди пньом у голову — як не так, то інак, а результат все-одно той самий

  • Дурное волося скоро лишать розумну голову — лисіє від розуму

  • Не набий собі на тому кокуш (шишку) — зазнати невдачі.

  • Такий дужий що адови би голову урвав — такий дужий, що пекло би переміг

  • Чкода розумним пличам дурну голову носити

  • Голова ги у коня, а розуму мало — про дурня

  • Міхом ударений по голові — дурний

  • Треба розум гнати з пят у голову — порада тим, у кого голова не працює

  • У попа вся долоня свербит — жадібний

  • Тоди то буде, як на долони волосся уросте — себто ніколи

  • На голодний жолудок много ся не наробиш

  • Де вимня там і молоко

  • Лиш гук свиня має, та всюди го пхає, а коби й роги мала, та всіх би повбивала (гук — свиняче рило)

  • Так гріє сонце як мачуха на діти — зовсім не гріє

  • У мачухи прості очі, а позират криво

  • Сокотиш ня як мачуха пасербицю — не шануєш, не бережеш, примушуєш робити усіляку брудну роботу

  • Стрий бабі уйко — такі родичі що взагалі не родичі

  • Дівка як чічка, дівка як свічка, дівка як бабовка (лялька), дівка як огинь

  • Засватана дівка усім файна — коли вже засватана, тоді її всі хочуть

  • То ни горниць (кастрюля), што в нюм їсти не варят, то ни дівка, што за ню не говорят.

  • Дівка ги верба де ї посадят там ся прийме

  • Де дівок сім, там і доля є усім, а де єнна — та й то нища (бідна), ги слива

  • Коли баба дівков буде — себто ніколи

  • По Яри не ори, стару дівку не бери

  • Доки дівка - тай псови води даст, а як ся отдасть, та й чоловікові не дасть — про жіночі метаморфози до заміжжя і після.

  • Лінива дівка товди хижу мете, кой сватачі йдуть

  • Коли робити - дітина, а коли отдаватися - дівка

  • Яка дівка, така мати, і чорт їх не годен розобрати

  • Кіби ся тримав горі кунцьом, то би була за нього кажда пушла.

  • Рот такий ги верета (простиня) — великий

  • Хто не пролупит очи, тот пролупит жеб — якщо не будеш уважний, то матимеш збитки.

  • Як ся маєш? так, ги миш у сметані — дуже добре

  • Із пса солонини нигда не буде — ніколи погана людина не виправиться.

  • Надувся ги попова пичиня — розсердився

  • Кому што, а циганові солонина

  • Меле язиком, ги пранником (знаряддя у вигляді дощечки з ручкою вибивання білизни при пранні у річці) — дуже багато говорить

  • Такий у тя писок, ги помивалька (ганчірка, якою миють посуд) — ти дуже погано виглядаєш.

  • Ко чужим волом оре, той криві борозди тягне

  • Така темна нуч, шо вили бим у нюй забув

  • Який косарь такое сіно

  • Такий скупий, шо гнав би козу через стернянку до Мукачева

  • На своїм сміттю і когут смілий

  • Кому ся веде, тому й когут несе — кому таланить, тому і пвень яйця несе.

  • Без когута хижа глуха

  • Написав ги куриця лабов — дуже поганий почерк

  • Гостям вичиря, а курці смирть що одним добре, іншим не дуже.

  • Іщи тота команиця (конюшина) не зійшла, а наша вірна любов уже ся розойшла — про тих,хто скоро розлучився.

  • Розумієся, ги куриця до пива — некомпетентна людина.

  • Таку на тя дяку маю, ги яструб на курицю — ти мені дуже подобаєшся

  • На то курка й гребе, аби шось вугребла — для результату і робиться

  • Потрафив як сліпа куриця на просо — випадково дуже поталанило.

  • Куриця — не потя (пташка), баба — ни чоловік.

  • Їст, як паця (поросятко) — неохайний

  • Така розумна, як попово паця — про розумові здібності.

  • І паця токоє ни є, як чоловік, кідь ся вп’є про п’яниць.

  • Дівка — усьому вина!

  • Ні поле, ні ораниця, ні дівка, ні молодиця — ніяка

  • Втікать як чіку (лошадко) - дуже швидко

  • Один батуг (батіг) сто коров завертає

  • На кунцьови кербач (батіг) лускать. — кінець вирішує усе.

  • Парує, як п’ятоє колесо до воза — зайвий

  • Посікла ги січка — поїла але недоїла.

  • Побив ня бог, щи й палицю на мині лишив

  • Дідо за палицю, а діти за лавицю

  • Дурний як бота волоська

  • Ліпше псови муха, як бота поза уха

  • Треба ти колодицю на рот — дуже багато говориш

  • Тогди му заплачу, як на діравім мості найду ніколи з ним не розрахуюся

  • Аже не купиш, та не никай

  • Позерять ги тиля на нові ворота

  • Я тобі в зуби позерати не буду

  • Але, пушла позичити грани (вогню) в Олени, та й корінь там пустила — дуже довго не повертається

  • У медвідя сало пхати — робити зайву роботу

  • З дурним ся не вадь (не сварися) і не радь

  • Шо в хижі говориш, на пути буде виголошено — нічого не можна втаїти

  • Хто подслухать, сам собі вислухать — не можна підслуховувати

  • Тко ділить, тот не вибирать — хто ділить, той не вибирає

  • Упив і не кліпнув — звичний до пияцтва

  • Так на нюм стоїт, ги би на нюм уросло — про одяг, що дуже пасує

  • Убирать, ги ковдош у палицях — про перебірливих

  • Скупий кіби муг, та двічі би єнно їв — про жадних

  • Добре як у чорта за двирьми — дуже погано

  • Добрі би го гнати за смиртьов — дуже довго ходить

  • Што я то, то я, а ледве із землі видко — про хвальків

  • Сийсь чоловік жиє якось наруби — не так як усі.

  • Свиня нигда небо не видить

  • Нигда правдов не дихне — про брехунів

  • Дати на нигда вертання; дати на вічне отдавання — позичити і змирится з тим, що не повернуть

  • Туй пинь, там пинь — пушов динь

  • В би ти одна нога там, єнна туй — щоб ти швидко повернувся
  • Не вартує і єнного пыска багова, - нічого не вартий.

"Лінгвістичний атлас" Й.О. Дзендзелівський


Додати коментар

Увага! Наші коментарі модеруються. КОЛИБА вже багато років місце толерантності і ввічливості, тому ми залишаємо за собою право видаляти грубощі, неконструктивну критику і коментарі, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Дякуємо.

Захисний код
Оновити