М'ясниці, М'ясопусний та Сиропусний тижні і Прощена неділя

М’ясниці – це яскравий набуток закарпатської фольклорної спадщини, період простонародного дозвілля, зумовлений селянським відпочинком від праці на землі. Зимові (різдвяні) М'ясниці починаються з різдвяними святами і закінчуюються сиропустною (Прощеною) неділею.
У М'ясниці народ відпочивав. А якщо в сім”ї були дорослі син чи дочка – саме був час подумати про їхнє одруження. Тому скрізь по селах відбувались сватанки, обзори, заручени, свадьби.  А також вечірниці, з їх хатнім рукоділлям та молодіжно-розважальними забавами. Розлучатися з м'сницями просто так нікому не хотілося. Тому наші предки намагались якнайповніше прикрасити дозвілля в останні дні м’ясниць, і гідно відзначити прощання з ними.

М'ясопусний тиждень

Першим починався М'ясопусний тиждень, який цього року (2013-го) для православних та греко-католицьких вірників припадає на 4-10 березня. Цей тиждень передував Масляному Сиропусному тижню, і  був останнім коли дозволялося їсти м'ясо. Він ще називався «Всеїдним», або ж «Рябим». В Рябий тиждень вже не сваталися. Ввважалося, що це погана прикмета "На рябий уддаватися - з бідов родичатися", "Од того жона ряба, шо на Рабый уддалася". Рябий М'ясопусний тиждень закінчувався М'ясопусною неділею.

Сиропусний тиждень

З понеділка починалася Масниця - Сиропусний тиждень (у 2013-му 11-17 березня). В цей тиждень м'яса вже не їли, зате дозволялося їсти будь-яку молочну їжу, яйця та рибу. Звідси й традиція готувати палачінти, вареники та інші борошняні молочно-яєчні страви.

"- Кончалися м’ясниці, як правило, прощальним балом, на який запрошувалисме і відіцькых (з інших сіл) легінів.І коли понадвечур на обложку заіграли гусляші (музиканти), послухати їх музику, подивитися, як забавляєся молодь, сходилися і старі, і молоді, - пише закарпатський краєзнавець Дмитро Копинець у своїй книжці "Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину. - Дітлахи й літня челядь тулилися по закутках, щобы не заважати. А молодь, за звичкою, ставала гуртом: дівчата – окремо, з одного боку, хлопці – з другого. Як таниць кончився, легіньови належало, звичайно, подяковати і відвести дівку на прежнє місто - до цімборок або до родичу, які часто приходили разом з донькою, переживаючи за неї...

Сиропусний тиждень закінчувався Прощеною неділею

"В давнину у наших предків зародився чудовий звичай влаштовувати обряд взаємного прощення в Сиропусну неділю" -, пише далі Дмитро Копинець. - Цей обряд виконували тоді, коли вже зайшло сонце. Майже всі селяни сходилися на традиційну площу перед церквою і взаємно просили один у одного прощення за свої провини, обнімались і обмінювались поцілунком миру. Вони вступаючи до Великодного посту, взаємно усе прощали один одному ради Христа, що для нас постився, терпів і воскрес. Цей особливий, зворушливий обряд в окремих, найбільш релігійних сім’ях зберігся до сьогоднішнього дня. Наші предки при цьому схилялись один перед одним із словами: “Прости мені, брате чесний ( чи сестро)” і тричі цілували один одного."


Додати коментар

Увага! Наші коментарі модеруються. КОЛИБА вже багато років місце толерантності і ввічливості, тому ми залишаємо за собою право видаляти грубощі, неконструктивну критику і коментарі, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Дякуємо.

Захисний код
Оновити