Словацька біла гуска

З давнини закарпатські селяни займались розведенням гусей. Адже ці птахи порівняно з іншими видами найменш вибагливі до умов утримання і годівлі. Гуси здатні їсти у великій кількості зелену траву, різні коренеплоди і навіть сіно. Крім цього, як водоплавні птахи вони живляться різними рачками і водоростями, яких є досить в озерах, ставках, річках.

Займаючись розведенням гусей, можна мати не тільки м’ясо, а й пух, перо, жирну печінку та жир. Перші згадки про словацьку білу гуску відносяться до середньовіччя, її розводили для піря на закарпатські парни та для жиру який охоче купляли закарпатські евреї (основа кухні євреїв базується на гусячому жирі).