Хиба, Хыба, Хибить

ХИБА, ХЫБА - дефект, вада, несправність. ХИБІТИ - бракувати, не вистачати

ХТо не хиба, же ми хромі.
В п'ятницю на танкодромі
розонанджиме, як пекло
иші ліпшу блискотеку. - Перша блискотека, Павло Чучка

— А чому-сь не звідувала, що ту хибить? І розказує дівка хлопцям: — ...Співающий птах хибить на цім вікні. Та отут, — говорить, — стром співаючий хибить, а там далі — золота жовта вода. - закарпатська народна казка "Царські діти" / опрацював Микола Зінчук у селі Люта, Великоберезнянського району. Оповідач: Юричка Петро Юрійович