Цікаво про село Становець

- В околицях села — знахідка двох шліфованих кам'яних сокир.

- В селі є поселення бронзової доби, біля нього, в підніжжі пагорба — курган невизначеного часу.

- В урочищі Галамани — ґрунтовий могильник культури Станове (XIV—XII століть). Досліджувався братами Затлукал в 1931 році. Тут же — два кургани куштановицької кульутри, розкопані ними же.

- В околицях Станово знайдено два бронзових скарби і окремі розрізнені знахідки епохи бронзи, заліза, перших століть нашої ери. Заслуговує увагу знахідки чотирьох бронзових мечів у 1881 році в урочищі Каменистий Горб. Бронзові скарби датуються епохою пізньої бронзи — раннього заліза.

- Станівський могильник і скарб із 53-х бронзових виробів доби пізньої бронзи — початку епохи раннього заліза (13—12 ст. до н. е.) поблизу с. Станове Мукачівського району Закарпатської обл. Найбільший вклад у вивчення культури зробили Т.Легоцький, К.Бернякович і Е.Балагурі. Пам'ятка стала епонімом культури Фельшесевч-Станове (станівська культура), поширеної також у Півнчно-Східній Угорщині та Північній Трансильванії. У Закарпатській, Львівській, інших суміжних областях виявлено низку поселень, могильників і скарбів цієї культури. Крім землеробства і скотарства, племена займалися бронзоливарним виробництвом. Значна кількість бронзових прикрас, предметів озброєння, оборонне будівництво — свідчення майнової нерівності, виділення родової верхівки, збройних сутичок.

- Станівська культура (в Румунії культура Сучу-де-Сус, в Угорщині культура Фельшьосоч) — археологічна культура пізнього бронзової доби на Закарпатті. Відома за поселеннями, могильниками, скарбами бронзових виробів. Входить до ширшої культурної спільноти культури полів поховальних урн. Датується XIV—XII сторіччями до Р. Х. Станівська культура виникла з Отоманьської культури. Етнічна приналежність станівського населення остаточно не визначена. Вчені вважають, що ці племена відіграли певну роль у формуванні фракійського етнічного масиву карпатського ареалу. Вважається, що носіїв культур зі спірально-меандровою керамікою періоду міді-бронзи Карпатського ареалу і Подністров'я (трипільська, Ноуа, станівська) слід пов'язувати з дако-фракійцями.

- Навпроти степові терени Північного причорномор'я зайняті племенами середньостогівської, ямної, зрубної культур, за даними археологів та лінгвістів, починаючи з IV тисячоліття до Р. Х., стали місцем формування індоіранської етнічної спільноти.