Без шовдаря нема Великодня

Пам'ятаєте, чи не так? Добре замаринований, заздалегідь закопчений, шовдирь протягом місяця, а то й двох-трьох терпляче чекає на великодні свята в коморі. А звідти великоднього суботнього ранку потрапляє до кухні, де, розповсюджуючи навколо смачні аромати, тихенько вариться у величезному баняку до м’якості. Баняк, звісно, за давніми традиціями виконує в хатньому порядку виключно цю єдину місію – вміщає в себе раз на рік шовдирь.

А зранку, разом з паскою, крашанками, маслом, пір’ям часнику, сиром та ковбасами, його помістять до прикрашеного вишиваними рушниками та свічками кошика і понесуть до церкви – на освячення.