Звичаї, свята і обряди | Унікальне Закарпаття | Колиба - портал про Закарпаття - Колиба - портал про Закарпаттяhttps://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi2026-07-10T00:54:46+03:00Joomla! - Open Source Content ManagementGuide про піст: відмова від їжі ще не означає, що ви постите2013-02-23T14:42:25+02:002013-02-23T14:42:25+02:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/15724-vidmova-vid-izhi-sche-ne-oznacha-scho-vi-trima-te-pistІгор Деякingadejak@gmail.com<div class="feed-description"><p><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/pist.jpg" alt="Великий піст: що це таке" title="Великий піст: що це таке"/></div><div class="feed-description"><p><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/pist.jpg" alt="Великий піст: що це таке" title="Великий піст: що це таке"/></div>Благовіщення відкриває землю для городництва і сівби2013-03-20T12:42:20+02:002013-03-20T12:42:20+02:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/15819-blagovischennja-vidkriva-zemlju-dlja-gorodnictva-i-sivbiІнга Деякingadejak@gmail.com<div class="feed-description"><p><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/blahovischennya.jpg" alt="" />25 березня закарпатські римо-католики і 7 квітня православні та греко-католики святкують Благовіщення - третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва. Так само як і в Стрітенні, у ньому переплелися як язичницькі, так і християнські мотиви. <br />В народі Благовіщення тісно пов'язане з городівництвом, сівбою та іншими роботами на землі і одержало назву „третьої зустрічі весни”.</p>
</div><div class="feed-description"><p><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/blahovischennya.jpg" alt="" />25 березня закарпатські римо-католики і 7 квітня православні та греко-католики святкують Благовіщення - третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва. Так само як і в Стрітенні, у ньому переплелися як язичницькі, так і християнські мотиви. <br />В народі Благовіщення тісно пов'язане з городівництвом, сівбою та іншими роботами на землі і одержало назву „третьої зустрічі весни”.</p>
</div>Великдень - традиції та звичаї Закарпаття2010-03-23T12:28:01+02:002010-03-23T12:28:01+02:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/2398-easter-transcarpathiaІнга Деякingadejak@gmail.com<div class="feed-description"><p><img src="images/sliders/2013/paska2.jpg" alt="" /></p>
<h3><strong>Великодня Неділя</strong></h3>
<p>Раненько, після служби, народ чимдужче біжить додому. Вважається: хто як прибіжить – так у нього буде споритися господарство. Якщо в хаті є відданиця або парубок, намагаються бігти найшвидше. Хто перший буде вдома, той цього року знайде собі пару й побереться.</div><div class="feed-description"><p><img src="images/sliders/2013/paska2.jpg" alt="" /></p>
<h3><strong>Великодня Неділя</strong></h3>
<p>Раненько, після служби, народ чимдужче біжить додому. Вважається: хто як прибіжить – так у нього буде споритися господарство. Якщо в хаті є відданиця або парубок, намагаються бігти найшвидше. Хто перший буде вдома, той цього року знайде собі пару й побереться.</div>Великодні писанки: візерунки, символи, значення2010-03-24T12:49:27+02:002010-03-24T12:49:27+02:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/2404-velikodni-pisanki-vizerunki-simvoli-znachennjaІнга Деякingadejak@gmail.com<div class="feed-description"><p><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/pasxa1.jpg" alt="Великодні писанки. Закарпаття" />Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.</p>
<p>Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеве минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі.Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.</p>
<p>Непочатий вогонь добував господар сім'ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок - з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.</p>
<p>Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип'ячена, писанок - спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.</p>
</div><div class="feed-description"><p><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/pasxa1.jpg" alt="Великодні писанки. Закарпаття" />Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.</p>
<p>Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеве минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі.Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.</p>
<p>Непочатий вогонь добував господар сім'ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок - з року в рік, від бабусь-прабабусь. А до предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, окрім самої господині, не смів навіть торкатися.</p>
<p>Так писали писанки наші далекі предкині, наші прабабусі. Ця традиція нараховує вже близько 8 тисяч років. Звичайно ж, з часом правила писання спростилися. Вода проста, кип'ячена, писанок - спеціально виготовлений у вигляді невеликої металевої воронки, а фарби беруться як «від Бога, так і від людей». Але традиція проминула всі труднощі і змогла вижити й донині.</p>
</div>Вербна неділя і Страсний тиждень2013-04-16T17:27:04+03:002013-04-16T17:27:04+03:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/15954-verbna-nedilja-i-strasnij-tizhdenІнга Деякingadejak@gmail.com<div class="feed-description"><p><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/verbna_nedila.jpg" alt="Вербна неділя, страсний тиждень" title="Вербна неділя, страсний тиждень" />Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "цвітною". З давніх давен у Закарпатті цей день чекали з особливим нетерпінням.</p>
</div><div class="feed-description"><p><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/verbna_nedila.jpg" alt="Вербна неділя, страсний тиждень" title="Вербна неділя, страсний тиждень" />Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "цвітною". З давніх давен у Закарпатті цей день чекали з особливим нетерпінням.</p>
</div>Закарпатське гадання та ворожба2007-01-24T09:14:20+02:002007-01-24T09:14:20+02:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/579-transcarpathian-divinationФФigordejak@gmail.com<div class="feed-description"><p><strong> Гадали та ворожили в Карпатах не тільки на АНДРІЯ, 13 грудня, а й у інші дні.</strong></p>
</div><div class="feed-description"><p><strong> Гадали та ворожили в Карпатах не тільки на АНДРІЯ, 13 грудня, а й у інші дні.</strong></p>
</div>М'ясниці, М'ясопусний та Сиропусний тижні і Прощена неділя2013-01-30T08:58:44+02:002013-01-30T08:58:44+02:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/14970-mjasnici-siropusnij-tizhden-i-proschena-nediljaНаталка Хурделицяingadejak@gmail.com<div class="feed-description"><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/mjasnyci.jpg" alt="" />
</div><div class="feed-description"><img class="pic-border" src="images/sliders/2013/mjasnyci.jpg" alt="" />
</div>Першотравневі Майки (Маївки) - своєрідні закарпатські "валентинки"2013-05-01T12:42:15+03:002013-05-01T12:42:15+03:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/15992-pershotravnevi-majki-maivki-svo-ridni-zakarpatski-valentinkiІнга Деякingadejak@gmail.com<div class="feed-description"><p><img alt="maivky" src="images/sliders/2013/maivky.jpg" height="400" width="1200" />Колись, ще до Радянських часів, перше травня з нетерпінням чекала уся закарпатська молодь. І це жодним чином не було пов'язано з політичними “маївками”, приуроченими до Міжнародного дня солідарності трудящих. Побутував у Закарпатті надзвичайно гарний звичай – дарувати дівчатам березові "майки" як вияв сердечної симпатії хлопців до коханих дівчат.</div><div class="feed-description"><p><img alt="maivky" src="images/sliders/2013/maivky.jpg" height="400" width="1200" />Колись, ще до Радянських часів, перше травня з нетерпінням чекала уся закарпатська молодь. І це жодним чином не було пов'язано з політичними “маївками”, приуроченими до Міжнародного дня солідарності трудящих. Побутував у Закарпатті надзвичайно гарний звичай – дарувати дівчатам березові "майки" як вияв сердечної симпатії хлопців до коханих дівчат.</div>Свята на Закарпатті2007-01-24T10:05:56+02:002007-01-24T10:05:56+02:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/590-svjata-na-zakarpattiФедір Шандор, Дмитро Данилюк, Сергiй Федака, Iгор Лiхтей. Посібник Обличчя Закарпаттяigordejak@gmail.com<div class="feed-description"><p>Як казали наші предки: є день для роботи, а є час — для відпочинку. Оригінальністю і специфічною традиційністю святкувань славиться Закарпаття. До сьогодні можна побачити, як у селах і містах під час Різдвяних свят ходять дорослі та діти колядувати, або ж під час Пасхальних святкувань біля християнських церков збираються люди з традиційними кошиками на посвяту.</p>
</div><div class="feed-description"><p>Як казали наші предки: є день для роботи, а є час — для відпочинку. Оригінальністю і специфічною традиційністю святкувань славиться Закарпаття. До сьогодні можна побачити, як у селах і містах під час Різдвяних свят ходять дорослі та діти колядувати, або ж під час Пасхальних святкувань біля християнських церков збираються люди з традиційними кошиками на посвяту.</p>
</div>Свята: Народний калєндар (уривок із Заміток етноґрафічних з Угорської руси, Юрія Жатковича)2010-04-28T13:03:02+03:002010-04-28T13:03:02+03:00https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/2703-folk-calendarІнга Деякingadejak@gmail.com<div class="feed-description"><p>Даємо уривок з дослідницької роботи етнографа, літературознавця і письменника, дослідника історії Закарпаття <strong>Юрія Жатковича - ЗАМІТКИ ЕТНОҐРАФІЧНІ З УГОРСЬКОЇ РУСИ. </strong>Уривок містить інформацію про закарпатські свята, а також прикмети та традиції з ними пов'язані</p>
</div><div class="feed-description"><p>Даємо уривок з дослідницької роботи етнографа, літературознавця і письменника, дослідника історії Закарпаття <strong>Юрія Жатковича - ЗАМІТКИ ЕТНОҐРАФІЧНІ З УГОРСЬКОЇ РУСИ. </strong>Уривок містить інформацію про закарпатські свята, а також прикмети та традиції з ними пов'язані</p>
</div>