62190d41944ca499180133

Увага

При Закарпатській ОВА діє цілодобовий гуманітарний штаб для розміщення евакуйованих осіб.

Якщо Ви прямуєте в наш регіон, за оперативною інформацією щодо поселення й отримання допомоги звертайтеся за номерами:

+38 (093) 703 88 74

+38 (093) 703 88 76

+38 (096) 284 33 68

Як Довбуш купця замурував

Давно-давно, коли ще в Карпатах гуляли опришки, у верховинських селах вони мали своїх людей, які переводили їх лісами з Галичини у Волощину чи Угорщину.

З села до села вони переходили через гори, ріки, так скорочували собі далекі дороги.
А куди вели дороги, лише месники та їх довірені люди знали.
Вели такі стежки з Космача аж до Сігета. Одна з них пролягала через Чорногору, а друга — попри гору Піп Іван. Коло Рахова є місце, де побратими Олекси Дов-буша переходили через Тису. Спочатку переганяли убрід коней, а самі йшли по смерековій довгій кладці, перекинутій з одного берега на другий.
У народі збереглися перекази, що саме тут Олекса Дов-буш часто зупиняв купців, забирав у них гроші й худобу. Золото опришки зсипали у бербениці, прив"язані до сідел на конях, а корів та овець роздавали бідним селянам.
Та одного разу купці домовились із сігетськими цісарськими жовнірами про те, щоб спільно влаштувати засаду на опришківському переході. У домовлений день сюди прибули великі сили, нарихтували рушниці-порохівниці й чекали на опришків.
Однак Олексу Довбуша попередили добрі люди про наміри купців та жовнірів. Тоді він зі своїми легінями перейшов Тису в іншому місці та й ударив нечекано для жовнірів ззаду. Військо, що чатувало перехід, розгубилося і почало тікати.
Але не вдалося втекти купцеві, який привів сюди жовнірів. Поставили його опришки перед Довбушем. А купець і ноги отаманові ладен цілувати, лише б життя йому подарував.
Довбуш поглянув на своїх хлопців та як подумав, що через цього недолюдка всі вони могли пропасти, сказав:
— Нас не знайшла смерть, а тебе, гаде, знайде. Бо ти кров людську п'єш, а твоя кров чорна, як смола...
За наказом отамана опришки замурували купця в скелі, яка висить над прірвою. Оповідають, що під час бурі чути, як камінь стогне. Але то стогне не камінь, а замурований купець.
Урочище, де опришки ріку переходили, так і називається — Перехід.


Додати коментар

Увага! Наші коментарі модеруються. КОЛИБА вже багато років місце толерантності і ввічливості, тому ми залишаємо за собою право видаляти грубощі, неконструктивну критику і коментарі, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Дякуємо.

Захисний код
Оновити

Нове у КОЛИБІ

Слово дня

Паскудний

1) ПАСКУДНИЙ - некрасивий

П«Старша дівка погана. Коли витягнемо Королевича, то він візьме молодшу: старша паскудна, мусить лишитися одному з нас. Іван — коровин син. Закарпатська народна казка

2) ПАСКУДНИЙ - нехороший, поганий. Паскудний динь - кажуть у Закарпатті про день, що не задався.

3) Паскудь - нехороша людина. Паскудь ты єнна!

4) ПАСКУДЬ - погань, сміття.

Пишла суби йедна жона у лис на грыбы тай натрафила на трьох фатьовив,а тоті не довго думаючи убалили йи ид земли и давай "бурити" по повни програми. Хлопци свойе діло зробили тай пішли соби помали, а жона встає, стряхує из ся листя, сміття и "паскудь" усяку, поднимать руки до неба и каже: "Слава тоби Боже! Без гриха и доста!" - закарпатський анекдот