Видіти, відіти

ВИДІТИ - бачити. "Иване кажут, ош виділи тя коло тої фіфи із вароша!" - якщо при цьому в руках дружини КАЧУЛКА, то Ивану краще кудись сховатися.

В Виджу ними свhтло сонця. - Зорниця. Перша книжочка до читаня для руських дhтей. Олександр Маркуш. – Ужгород: Книгопечатня „Свобода”,1925.

Богач и говорить: Видиш, не є токану. - Букварь. Читайте и пишhть [уложили А.Маркуш і Ю.Ревай]. – Прага: Держ.в-во, 1937.

Єден чоловік любив підглядати за жонами з сусідніх будинків у бінокль. Одного вечора він дуже довго спостерігав за одною файною жоною, як вона роздягалася й лягала спати. Вранці в нього задзвонив телефон і жіночий голос запитав: – Ти не видів, де’м учора калготи поклала? - Закарпатський анекдот