Тьоща все ся бідкала, же зять її мамов не кличе

Тьоща все ся бідкала, же зять її мамов не кличе. Укунци, якось вертаєся ун із роботи, голодний, злий, гі чорт, а тьоща му упят:
- Не дам ти їсти, докус мамов ня не назвеш!
Зять ся схопив, хапнув дробовик! Тьоща - драла у кущі в кунци городця. Зять ходить навколо:
- Мамо... ге? Мамо?! А вы де?