У 1986 р. відомий вітчизняний кінолог Ю.Букатевич в книжці “Мисливське собаківництво” дає точний опис цієї породи і зазначає що станом на 1.01.1985 р. в Україні було 19 карпатських гончаків.
Загалом же ця порода існує дуже давно і успішно застосовується на ловах у гірських районах України, вона існує далеко не в одиничних екземплярах, в основному в Рахівському районі.
З погляду знавців карпатський гончак найкращий собака для полювання в горах бо він поєднує в собі найліпші якості лайки та гончака. Йому ніпочому глибокий сніг та гострі кам’янисті розсипи.
Зовні він нагадує звичайного гончака і відрізняється в основному лише ростом, мастю та заокругленими вухами. Масть переважно чорна, лише надбровні дуги, морда, нижня частина шиї і ноги руді або темно-жовті. Допускаються білі цятки на лобі, грудях, лапах та кінці хвоста.
Разом з тим вітчизняні експерти визначають навіть два типи карпатського гончака, що трохи різняться між собою за ростом та мастю. Так гончаки, що використовуються переважно в міжгір’ях, трохи крупніші, чорної в рум’янах масті (55-65 см в холці), а ті, що працюють високо вгорах, менші (48-55 см), рудої або чорно-рудої масті в жовтих рум’янах(підпалинах).
Карпатський гончак легкий, злобний до звіра, сміливий, апортує дрібну дичину, гонить лунким голосом підранків, а також подає голос над знайденою вбитою крупною здобиччу. До того ж віна рано береться до роботи, а до людини ласкавий та відданий.

|