Стрітення Господнє

Автор: Інга Деяк, Колиба.

Різдв’яний круг свят завершується празником Господнього Стрітення, що його святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві  15 лютого. Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших (окрім свята над святами – Великодня) свят церковного року. В цей день згадується євангельська подія, коли на 40-й день після народження Христа, його земні батьки – Діва Марія та Йосип Обручник принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму. Ці події яскраво описані в Євангелії від Луки.

 

 

-Таку назву празник має тому, що у цей день відбулася стріча Божої Дитини - маленького Ісуса і його Пресвятої Матері з праведним Семеоном, - пише в своєму етнографічному дослідженні «Обрядові дійства та розваги молоді» Дмитро Копинець, закарпатський вчитель і етнограф. - Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні дитини протягом 40 днів не сміє входити до храму, бо в тому часі вона вважалася нечистою. На ці 40 днів припадав період очищення. Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов’язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. І все ж вона у покорі сповняє приписи закону і приносить у жертву дві горлиці, бо 40-го дня відбувався обряд пожертвування Богові і народження хлопчика. За Божим просвіченням Семеон у Дитятку Ісусі пізнав Месію, бере його на руки, прегарною молитвою благодарить Господа Бога за ласку, що його очі побачили обіцяного Спасителя. Дух богослужби Стрітення є той самий, що й дух Христового Різдва і Богоявління: прославити Богоявління на землі, звеличити Христове Божество та віддати честь Пречистій Діві Марії як Богоматері.

Стрітення в народному календарі

Стрітення в нашому краї, як і по всій Україні - не лише церковне свято. У цей день, за народним повір’ям, зима зустрічається з весною. З давніх-давен Стрітення в Закарпатті чекали з особливим нетерпінням і урочисто відзначали, а тому приурочувалося до цього свята чимало звичаєвостей як церковних, так і побутово-господарських.

Передусім, в церквах освячували свічки. Їх дбайливо берегли протягом року і часто використовували як лікувальний, протизлодушний чи заспокійливий засіб. Дівчата - відданиці на тих свічках часто гадали – щоб “за полум’ям взнати з якої сторони сватачів чекати”. Тією свічкою обкурювали хату та інші подвірні споруди, щоб оберегти себе й худобу від хвороб і нещасть, а також вози та інший сільськогосподарський реманент, коли вирушали на першу оранку, щоб всяка сівбиця рясними сходами проросла”, - пише Д.Копинець.

Дослідник історії Закарпаття, етнограф і священник Юрій Жаткович пише в своєму «Народному календарі» (Замітки етнографічні з Угорької Руси): «Народ вірує, що зима тричи стрічає ся із лїтом, т. є. 2 (15) лютого, на Стрітенє, 9 марта, на Сорок сьвятих і 25 марта на Благовіщенє, коли лїто зовсїм переможе зиму.
За Стрітенє кажуть, що коли на Стрітенє когут не пє воду із волового слїду, віл не буде пастись на Юра. Коли на Стрітенє снїг рано паде, ране сїяня буде добре; коли із полудня паде, пізнїйше сїяня удасть ся, а коли лиш із вечеру паде, пізне сїяня буде добре.»

Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Наприклад: “Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг”, “Якщо на Стрітення капле із стріх – зима ще довго протягне”, “Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна” . Для хліборобського Буштина (як і для Закарпаття в цілому), - пише Дмитро Копинець, дуже важливо було, знати в які строки закінчиться зима і якою буде довгождана весна . Тому на Стрітення пильно слідкували за станом погоди.

Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день
був похмурий, без сонця, ще не даватимуть спокою морози... Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі  – ще будуть рясні заметілі.

Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.
Коли на Стрітення від морозу яйце трісне, чекай на хороший урожай – погода буде помічницею.
Уранці сніг -  урожай раннього хліба. Відлига - буде добрий урожай пшениці, А вітер – вродять фруктові дерева. Якщо на Стрітення просохло від вітрів - весну чекай за сорок днів.

Часопис «Українські традиції» розповідає нам таке: «На Стрітення святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це - цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода помагала від "пристріту" - від хвороби, що її спричиняло "погане" око.  

Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю.


Додати коментар

Увага! Наші коментарі модеруються. КОЛИБА - вже багато років місце толерантності і ввічливості, тому ми залишаємо за собою право видаляти грубощі, неконструктивну критику і коментарі, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Дякуємо.

Захисний код
Оновити