Заснування Ужгорода. Славний князь Лаборець

Давніх слов'ян, що населяли землі майбутнього Ужгорода, відносять до племен білих хорватів. Якийсь час вони були під владою тюрків-аварів. Звільнившись з-під їхнього панування, білі хорвати у VII ст. переселилися до Чехії і на Балкани. Решта ж продовжувала жити в районі Карпат.



На місці Ужгорода було кілька їхніх поселень, головним з яких поступово стало поселення на Замковій горі. Наприкінці ІХ ст.. воно було укріплене, обнесене дерев'яним частоколом, мало свого правителя - дуку або князя. Саме воно і дало початок місту Ужгороду. Дещо умовно роком заснування Ужгорода прийнято вважати 893 рік. Невдовзі до міста підійшли угорські племена.

В угорській історичній повісті "Діяння угрів", написаній через кілька століть після тих подій, вони викладені так: "Тоді вождь Альмош і його знать билися біля фортеці Гунг, щоб її захопити, а поки розташувалися табором навколо муру, то князь тієї фортеці на ім'я Лаборець, який їхньою мовою звався Дука, вислизнувши, поспішав до фортеці Земплин". Остання знаходиться у сучасній Словаччині. Далі повість свідчить: "Воїни вождя, пустившись наздогін, біля якоїсь річки схопили його, повісили на тому ж таки місці, і від того дня ту річку назвали за його іменем Лаборець".

Переказ про Лаборця зберігся не лише в цій повісті, про нього також складали легенди і пісні. Ужгородський історик ХІХ ст. Михайло Лучкай розказав про Лаборця словацькому письменнику Б.Носаку-Незабудову і той написав повість "Лаборець". Далі з художніми творами про князя виступили і закарпатські письменники. Це оповідання А.Кралицького "Князь Лаборець", п'єса Є.Фенцика "Підкорення Ужгорода", вірш М.Підгірянки "Князь Лаборець", поема В.Гренажі-Донського "Князь Лаборець", роман П.Угляренка "Князь Лаборець" тощо. Історики досі сперечаються, чи існував Лаборець, чи було вже тоді наше місто. Але більшість схильна вважати Лаборця цілком реальною особою, а Ужгород датувати кінцем ІХ ст. або самим початком Х ст. Справді, у наступному ХІ ст. на Закарпатті відомо вже досить багато міст (Берегово, Мукачево, Хуст) і десятки сіл. Ужгород же виник на найбільш жвавому шляху, що з'єднував Галичину з сучасними Словаччиною і Угорщиною. Тому це місто мало виникнути одним з найпершим.

Найдавніша ж достовірна згадка про Ужгород збереглася на карті арабського історика Аль-Ідрісі 1154 р., де він позначений як Гункбар або Унгу. Проте виник він все ж раніше. В угорських грамотах місто звалося Унгвар, тобто "замок над річкою Унг". Ужгород здавна був центром руських земель за Карпатами, його мешканці мали тісні торгові і культурні зв'язки з Київською Руссю. У літописах білі хорвати кілька разів називаються як союзники київських князів, учасники спільних походів на Візантію. Назва Русь міцно закріпилася за нашим краєм, місцеве населення аж до середини ХХ ст.. називало себе русинами або руснаками - як звали себе люди ще у княжому Києві, Чернігові, Галичі. Лише згодом поряд з цією давньою назвою стала утверджуватися новіша - українці. Угорські королі, поступово включивши Закарпаття до своєї держави, визнавали, що вони зайняли частину Руської землі, тому багато королів або їхніх синів-спадкоємців носили титул (звання) "руського князя". Лише наприкінці ХІІ ст. Закарпаття міцно увійшло до складу Угорського королівства і було поділене, як і вся Угорщина на окремі області - жупи або комітати. Ужгород став центром комітату Унг (або Ужанського комітату, Ужанської жупи), тут сидів спеціальний намісник короля - палатин. У ХІІІ ст. Ужгород був предметом суперечок між Угорщиною і Галицько-Волинською державою, час від часу переходячи з рук в руки.


Додати коментар

Увага! Наші коментарі модеруються. КОЛИБА вже багато років місце толерантності і ввічливості, тому ми залишаємо за собою право видаляти грубощі, неконструктивну критику і коментарі, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Дякуємо.

Захисний код
Оновити