Ужгород у сиву давнину

Задовго до того, як виникло місто Ужгород, на його території вже селился люди. Уся найдавніша історія, про яку знаємо перважно з археологічних розкопок, ділиться на три віки - за основним матеріалом, який тоді використовували люди: кам'яний, бронзовий і залізний.



У кам'яному віці люди прийшли на територію майбутнього Ужгорода близько 100 тисяч років тому. Оселилися вони на Радванці, де біля нинішнього кар'єру височіє Пастерієва гора. Це були неандертальці - істоти, ідеально пристосовані до полювання: пряма постава, широкі і могутні плечі, дуже сильні недовгі руки, короткі мускулясті ноги, стопи досередини носками. На Пастерієвій горі знайдено численні кам'яні знаряддя праці - гостроконечники, скребла, різці. Саме неандертальці винайшли кидальну зброю - дротик, тобто короткий спис. Крім Радванки, в Ужгороді відомі ще дві їхні стоянки - на Замковій горі і в Горянах.

40 тисяч років тому з'явився вже сучасний тип людини - гомо сапієнс або людина розумна. Найдавніших їх представників називають кроманьйонцями. Це були невисокі люди з масивною, прямо посадженою головою на короткій шиї. Над пласким обличчям нависало чоло. Вони були смаглявішими за сучасних європейців, переважно темноокими, з чорним прямим волоссям на голові і хвилястим у бороді. романьйонці мешкали на Замковій горі, неподалік нинішнього замку, а також на Калварії, де зараз станція юних туристів. Кроманьйонці відколювали від каменюки довгі тонкі пластинки, які ставали основою для виготовлення інструментів. На цей час припадає розквіт мисливства. Місцеві кроманьйонці полювали десь на 25 видів тварин, застосовуючи сто кам'яних і кістяних знарядь.

8 тисяч років тому наші предки почали займатися землеробством і скотарством. Цей час називають новокам'яним віком, або неолітом. Тоді на території Ужгорода було вже кілька поселень, де знайдено крем'яні серпи, розтирачі, зернотерки, сокири, кістки свійських тварин і риби. На території цегельного заводу по вул. Закарпатській виявлено шліфовані сокири з яшми.

З використанням металів близько 5 тисяч років тому почався мідно-бронзовий вік. Тодішнє поселення виявлено у ямі-глинищі між школами № 12, 15 і Минайською вулицею. Там досліджено залишки наземного житла, багато уламків посуду, бронзові вироби, переважно прикраси, серпи, багато зброї - чеканомолоти, наконечники стріл, кинджал, меч, рукозахисна спіраль. Мешканці цього поселення, яке датують ХIV - XII ст. до н.е., займалися орним землеробством і скотарством.

У І тисячолітті до н.е. почався залізний вік. Два поселення раннього залізного віку виникли на Замковій горі. Одне було на місці сучасного дитячого садочка по вул. Капітульній. Воно складалося з землянок, там виявлено зернотерки, точильні бруски, пряслице, кістки тварин зі слідами обробки. Інше поселення було на місці сучасного музею народної архітектури і побуту. Там мешкала велика патріархально-родова община. Третє поселення залізного віку було у кінці вул. Загорської, де зараз черепичний завод. Там знайдено три чорно лощені урни з людськими кістками.

До трохи пізнішого часу (VII-II ст. до н.е.) відноситься поселення в кінці вул. Закарпатської. Там знайдено залишки вогнища, черпак, зернотерка, багато уламків посуду. Трохи пізніше існувало селище в ямі-глинищі по вул. Минайській, на Замковій горі та на території фанерно-меблевого комбінату. Ці знахідки свідчать про існування на території майбутнього Ужгорода наприкінці І тисячоліття до н.е. цілого залізо ливарного центру. З того ж часу дійшли срібні монети, які свідчать про широкі торгові зв'язки місцевого населення.

Ранні слов'яни на території майбутнього Ужгорода відомі з ІІІ - V ст. Тут виявлено житла і знаряддя, що належали до культури карпатських курганів. Пізніші слов'янькі поселення VIII-IX ст. були на Галагові, на території фанерно-меблевого комбінату і по вул. Загорській. Усі вони розташовані уздовж Ужа на невеличких узвишшях. Зокрема, на території комбінату виявлено рештки двокімнатного житла, чия стеля підтримувалася дерев'яними стовпами, у кутку стояла кам'яна піч. Поруч були господарські прибудови, ями-льохи для зберігання продуктів. Знайдено кістки корови, коня, вівці, свині, дикого кабана, оленя, хом'яка, дрозда, луска коропа і стерляді. Місцеві слов'яни вели підсічне землеробство, вирощували просо і ячмінь. Основою тваринництва була відгодівля свиней жолудями. Ці слов'яни знали залізоливарну справу, ковальство, робили якісний посуд, прикраси, ткали. На території Ужгорода знайдено ряд скарбів візантійських і арабських монет.

 

Підручник “Мій Ужгород”


Додати коментар

Увага! Наші коментарі модеруються. КОЛИБА вже багато років місце толерантності і ввічливості, тому ми залишаємо за собою право видаляти грубощі, неконструктивну критику і коментарі, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Дякуємо.

Захисний код
Оновити