Господарство Закарпаття

Обличчя Закарпаття

Коли вперше приїжджаєш до незнайомого краю, то в залежності від того наскільки чисті і акуратні вулиці, площі, будинки міста, яким настроєм вони просякнуті, зразу ж складається певна уява про проживаючих там людей. Звичайно, намагаєшся дізнатися чим займаються ці люди, де працюють і чим прославлений той чи інший регіон.

Тому не в останню чергу треба повідомити, що насьогодні переважна більшість народного господарства Закарпаття зосереджена у виробничій сфері, серед якої особливо виділяється сільське господарство. Тут промислово вирощують: кормові культури трав, виноград, картоплю, льон, жито, овес, кукурудзу, соняшник, тютюн, ранні овочi, кормовий буряк, фрукти, а у тваринництві вирощуються: вiвцi (полонинське вiвчарство), свинi, корови (молочно-м'ясне скотарство), кури, бджоли (карпатська порода).

І звичайно треба розпочати з того чим здавна славилася наша батьківщина — своїми виноградниками. У III столiтті вперше зявилися промислові насадження виноградної лози на Закарпаттi. До речі, кущi дикого винограду, ще дотепер ростуть на Чорнiй горi, у Виноградiвському районi. Сучасними районами найбільшого поширення промислового виноробства на Закарпатті є Ужгородський, Мукачiвський, Берегiвський, Iршавський, Виноградiвський.

Серед виробничих галузей можна виділити такі галузі промисловості: машинобудiвна i металообробна (збiрнi залiзобетоннi конструкцiї i деталi, чавунне литво, верстати металорiзальнi, електродвигуни змiнного струму, лічильники, засоби автоматизацiї та запаснi частини до них, засоби обчислювальної технiки та запаснi частини до них — Кольчино, Кобилецька Поляна, Мукачево, Ужгород), харчова (крупи, мiнеральнi води, безалкогольнi та алкогольні напої, кондитерськi вироби, сухi фрукти, консервації, майонез, кетчуп, молочні вироби, олія, борошно, хлiб i хлiбобулочнi вироби, м'ясо- і рибопродукти, гiрчиця, дитяче харчування — Великий Березний, Середнє, Iршава, Тячiв, Виноградiв, Мукачево, Ужгород), легка (швейнi вироби, бiлизняний трикотаж, верхнiй трикотаж, взуття шкiряне, фетровi головнi убори, бавовнянi тканини — Виноградово, Хуст, Мукачево, Ужгород), промисловість будiвельних матеріалів (цегла будiвельна, черепиця, вапно будiвельне — Хуст, Виноградiв, Ужгород), лiсова, лісохімічна та целюлозна (продукти переробки деревини, пиломатерiали, картон, дервне вугілля, фанера клеєна, меблi, деревина — В. Бичкiв, Рахiв, Перечин, Свалява, Мiжгiр'я, Воловець, Усть-Чорна, Тересва, Довге, Мукачево, Ужгород, Вилок), гірничодобувна (добування корисних копалин — Мужієво, Камяниця, Ільниця, Солотвино), окремою галуззю є енергетика (Теребля-Рiцька гiдроелектростанцiя, Ужгородська теплогiдроелектростанцiя, 3 міжнародні лiнiї електропередачi).

КОРИСНI КОПАЛИНИ ЗАКАРПАТТЯ
ГОРЮЧI КОПАЛИНИ: 1. Буре вугiлля 2. Сланцi 3. Природний газ 4. Кам'яне вугiлля 5. Нафта
МЕТАЛІЧНІ КОПАЛИНИ: 1. Ртуть 2. Полiметали 3. Золото
НЕМЕТАЛIЧНI КОПАЛИНИ: 1. Алунiти 2. Доломiт 3. Каолiн 4. Барит 5. Бентонiт 6. Цеолiт 7. Дiорит 8. Андезит 9. Мармур 10. Пiсок 11. Вапняк 12. Глини 13. Перлiт 14. Мiнеральнi фарби 15. Вулканiчний туф 16. Кухонна сiль 17. Мінеральні води: серед відомих типів мiнеральних вод Закарпаття є — БОРЖОМI, ЗУБЕР, ЄСЕНТУКI, НАРЗАН, ЗАЛIЗИСТI НАРЗАНИ, СТАРА РУССА, СОЙМИ, КЕЛЕЧИН. Випускалися i випускаються такi води: "Ужгородська", "Келечинська", "Поляна Квасова", "Яворницька", "Нелiпинська", "Шаянська", "Драгiвська", "Плоскiвська", "Поляна Купель", "Рахiвська", "Свалявська", "Пастiльська". Розробляється близько 50 родовищ, промисловий iнтерес становлять 36 джерел мінеральної води (Ужгород, Соль, Кострино, Лумшори, Соленi Млаки, Свалява, Карпати, Поляна, Плоске, Голубине, Нелiпино, Шаян, Вишково, Келечин, Сойми, Драгово, Олександрiвка, Кобилецька Поляна, Кваси, Пасiка). 18. Термальні води: температура таких джерел від +18 до + 80С, а глибина до 800 м (Вiльхiвка, Ужгород, Уголька, Руськi Комарiвцi, Синяк, Шаян, Бігань, Гараздiвка, Косини).

Значний вплив на життєдіяльність краю має транспортна галузь господарства, яка розподілена наступним чином: залiзницi Закарпаття (Львів-Чоп, Львів-Мукачево, Вузлове-В.Бичків, Надвірна-Ділове, Берегово-Кушниця, є три виходи на загальнодержавні залізничні мережі України) — 1.476 км, автошляхи Закарпаття (Львів-Чоп, Київ-Чоп, Ужгород-Ясіня, Долина-Хуст, Хуст-Чоп) — 3.429 км, повітряні шляхи — аеропорти (міжнародний аеропорт “Ужгород” 4 класу “Г” – приймає повітряні судна типу Ан-12, 24, 26, 32, Як-40, 42. Іл-18 та має 30 гелікоптерів і військовий аеропорт «Мукачево»), водний транспорт — спортивний слалом на гірських річках Шопурка, Ріка, Боржава, Тиса, туристичні річкові сплави — це річки Тиса, Боржава, Уж, Латориця та річковий сплав деревини по річках Ріка, Тиса, Шопурка, Тересва, трубопровідний транспорт(нафтопровод "Дружба", газопроводи «Союз», «Братерство», «Сибір-Європа», етиленопровід ).
Зв’язок на Закарпатті представлений послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального звязку, бізнес-лініями, відеконференціями, інтернетом, пейджингом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські та 271 сільська, усього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття пролягають дві волокно-оптичні лінії звязку: Ужгород — Словаччина, Ужгород — Угорщина. Пошта: Головпоштамт (м.Ужгород), 12 вузлів районного звязку, 395 відділень звязку.
Провідне місце серед галузей невиробничої сфери посідає курортно-рекреаційне та туристичне господарство: 15 санаторіїв, 16 санаторіїв-профілакторіїв, 3 пансіонати, 25 баз відпочинку. Найбільш відомі серед них: "Сонячне Закарпаття", "Поляна", "Джерело кришталеве", "Квiтка Полонини", "Верховина", "Карпати", "Перлина Карпат", "Синяк", "Шаян", "Гiрська Тиса", "Кооператор", солотвинська алергологiчна лiкарня, "Квасний потiк", ”Соленi Млаки", "Човен”, "Сойми".
Коли мова йде про господарство Закарпаття завжди треба памятати про традиційні народні промисли, які і сьогодні поширені в різних регіонах нашого краю:
ВИШИВКА — Волосянка, В. Березний, Люта, В. Бичкiв, Луги, В. Геївцi, Перечин, Туриця, Буштино, Колочава, Ганичі.
ТКАЦТВО — Волосянка, Люта, Туриця, Воловець, Синевир, Угля, Луги, В. Бичкiв, Келечин, Керецьки, Кушниця, Лалово.
В'ЯЗАННЯ — Лалово, Голятин, Кваси, Луги, Богдан, Ясiня, Чорна Тиса, Луг, Лазещина, Ганичі.
КУШНIРСТВО —Чорна Тиса, Богдан, Луги, Лазещина.
ЛОЗОПЛЕТIННЯ — Iза, Ужгород, Вишково.
БОНДАРСТВО — Лазещина, Богдан, Косiвська Поляна, Усть-Чорна, Драгово, Довге.
ГОНЧАРСТВО — Ужгород, Берегово, Теково, Королево, Виногадово, Хуст, Вишково, Iршава, Вiльхiвка.
ХУДОЖНЯ ОБРОБКА МЕТАЛУ — Вiльхiвка, Кобилецька Поляна, Королево, Тересва, Хуст, Ужгород, Мукачево, Луг.
ХУДОЖНЯ ОБРОБКА ДЕРЕВА — В. Березний, Порошково, Перечин, В. Бичкiв, Воловець, Жденево, Мiжгiр'я, Вари, Берегово, Кольчино, Свалява, Ужгород, Мукачево, Луги, Чорна Тиса, Богдан, Рахiв, Бiлин, Кваси, Драгово, Тячiв, Ганичi, Усть-Чорна.
ХУДОЖНЯ ОБРОБКА КАМЕНЮ — Мукачево, Iршава.

Досить розгалуженою на Закарпатті є мережа культурно-освітніх закладів:
МУЗЕЇ: Ужгород (краєзнавчий музей-замок, музей архітектури і побуту, художній музей, меморіальні мистецькі музеї, зоологічний музей), Мукачево (краєзнавчий музей-замок), Зарiчево (музей «Лемківська садиба»), Лисичево (музей «Кузня»), Колочава ( музей Івана Ольбрахта), Синевир ( музей сплаву лісу), Солотвино ( музей солекопів). У нашому краї загалом 1.817 памяток історії, культури, мистецтва, з них – 496 археології, 1.273 – історії, 48 – мистецтва.
ТЕАТРИ: Ужгород — український музично-драматичний театр, театр ляльок, Мукачево —обласний росiйський драматичний театр, Берегово - угорський театр.
ЦЕНТРИ АТРАКЦІОНІВ: цирки "Яцко" і "Дружба", Зарічево, Хуст, Мукачево, Ужгород.
ОСВIТА: школи — 710 (206.000 чоловiк), професійно-технічні училища – 19 (12.500 чол.), вищi навчальнi заклади — 16 (22.000 чол.), будинки-iнтернати для дiтей – 3, будинки-iнтернати для дорослих – 6, школи-iнтернати - 1 (200 чоловiк), будинки дитини — 1 (200 чоловiк), дитячi будинки —3 (160 чоловiк), дошкiльнi заклади — 657 (38.900 чоловiк).

 

Посібник "Обличчя Закарпаття" (Федір Шандор, Дмитро Данилюк, Сергiй Федака, Iгор Лiхтей)