|
Новини Закарпаття
|
|
Понеділок, 29 січня 2007, 17:12 |
26 січня на сесії Ужгородської міської ради було прийняте рішення під назвою „Про погодження місця розташування та будівництва адміністративної будівлі управління Національного банку України в Закарпатській області на площі Народній в місті Ужгороді”. Згідно із ним, міські депутати погодились віддати частину однієї з центральних історичних площ міста під будівництво нового приміщення для відділення Нацбанку на Закарпатті. Скандальність і неоднозначність цієї історії має в собі багато підтекстів, серед яких і політичний, і економічний, і архітектурний і, власне, моральний.
Адже майбутній Нацбанк має знаходитися на тому ж місці, де зараз розташований пам’ятник Тарасові Шевченку. А отже надання дозволу на будівництво передбачає в недалекій перспективі демонтацію та перенесення постаменту Кобзареві (куди саме – досі точно невідомо). Саме цей факт викликав значний резонанс у пресі та обурення серед мешканців міста (в кінці літа) на початку осені минулого року, коли чинний міський голова Сергій Ратушняк вперше заявив про можливість забудови площі Народної (на якій, до речі, розташована будівля Закарпатської ОДА).
Тоді на сесії міськради внесений мером проект рішення щодо цього питання не отримав достатньої підтримки депутатів. Проте можливість отримати в міську казну (?) 4 млн. гривень виявилася досить вагомим стимулом для того, аби ще тричі це питання виносилось на розгляд Ужгородської міської ради. Прийняттю рішення передували дві невдалі спроби, що супроводжувалися взаємними звинуваченнями у пресі та інтернет-виданнях представників формальної опозиції (фракція „Наша Україна”) та депутатів від БЮТу (номінально співпрацюють з мером-”народником”). З обох сторін поперемінно (в залежності від того, з ким намагався домовитися мер) лунали закиди у продажності, відстоюванні корисливих інтересів, попиранні моральних та духовних цінностей та безпринципності... Деякі представники “Нашої України” навіть публічно обіцяли у разі вирішення питання на користь Нацбанку прикувати себе ланцюгами до пам'ятника, аби не дозволити так паплюжити символ Кобзаря.
Нарешті цієї п'ятниці у міськраді епопея з будівництвом приміщення Нацбанку закінчилася із результатом 29 голосів “за”. Рішення прийнято. Серед цих 29 - представники патріотичних помаранчевих сил, а саме уся “опозиційна” фракція “Нашої України” (один утримався), а також четверо депутатів “Пори” (троє з яких взагалі присутніми на цій сесії не були). Досить дивним видається таке голосування, особливо у контексті останнього інтерв'ю голови фракції “НУ” в Ужгородській міськраді Ярослави Гасинець. Буквально за тиждень до сьогоднішньої сесій на сторінках газети “Ужгород” вона заявила про принциповість позиції фракції та неможливість підтримки нею ініціативи міського голови щодо забудови площі Народної. Як бачимо, неповного тижня буває достатньо для зміни принципових позицій. Так само, як і кількох місяців достатньо для того, щоб одним натиском кнопки “за” звільнитися від “ланцюгів та кайданів” совісті.
Наталія Тернавська
|
