 Потенціал Закарпаття надзвичайно великий. Ми мали зростання по усіх складових індустрії туризму. До останнього часу галузь туризму постраждала найменше. За нашими прогнозами, до кінця року повинен відбутись ріст, що пов'язаний з новорічно-різдвяними святами та активізацією діяльності гірськолижних баз. Якщо у 2004 році була зафіксована цифра 250 тисяч туристів, то уже у 2008 році - близько 500 тисяч. Незважаючи на кризу, ми очікуємо зростання показника 2009 року до 700 тисяч, що зумовлено переорієнтацією туристів при виборі зон відпочинку з закордону на місцевий ринок. Загалом на території Закарпаття діє близько 350 об'єктів відпочинку та оздоровлення, в котрих одночасно можна розмістити понад 20 тисяч чоловік.
Ужгород як центр Закарпаття завжди був і буде цікавим для гостей Закарпаття - індивідуальних та груп туристів. За 260 кілометрів знаходиться центр Західної України Львів, котрий за рік притягує мільйони туристів. За 360 км від Ужгорода знаходиться столиця Угорщини Будапешт та польський Краків, котрі за рік відвідують кілька мільйонів іноземних туристів. Все це поруч, і Ужгород або у центрі, або на кордоні даної зони прибуття. Але з туристом треба працювати, до туриста треба прийти, йому слід повідомити про те, що поруч є територія, котра варта його уваги. Де він зможете безпечно перебувати, побачити та відвідати об’єкти культурно-історичної спадщини. За 100 кмілометрів від міста над Ужем розташоване м. Кошиці (Словаччина) з міжнародним аеропортом, котрий здійснює вильоти у 17 країн світу.
1 мільйон туристів для Ужгорода - не межа. Але повинна бути стратегія розвитку туризму, котра об’єднає навколо спільної мети, якісного зростання більшість учасників ринку. Котра чітко зафіксує дії та діяльність, спрямовані на зростання, визначить напрями маркетингових комунікацій, створить нові робочі місця, котра жорстко регулюватиме питання якості послуг. Ужгород як і Закарпаття загалом, потребує некомерційної реклами за межами території, котра повинна чітко фіксуватись у стратегії та реалізовуватись у цільових зонах перебування туристів. А це територія України, Білорусії, Росії. Ну і, звісно, країни Центрально-Східної Європи, хоча мусимо відзначити, що турист з Європи до нас йде неохоче. Через ті чи інші бар’єри, конфлікти політики ціноутворення, сервісних служб.
Ви спитаєте, чи вплинула криза на політику просунення міста, території? Скажу ні, бо її нема. Так, була реклама окремих об’єктів, і вона залишилась, хоч і в меншому об’ємі. Ні область, ні місто не беруть участь у туристичних ярмарках. Підготовлено окремі буклети та проспекти, що популяризують область, але у переважній більшості ця продукція поширюється серед тих, хто й так уже або відвідує край, або вже тут перебував.
В Ужгороді працює близько 70 турфірм, діяльність котрих зорієнтована на туризм за межами Закарпаття. А тепер скажіть, яка з туристичних фірм популяризує Ужгород та наш край за межами Закарпаття? Максимум 1 чи 2, у межах своїх турів та програм.
В Ужгороді працює понад 30 засобів розміщення, з номерним фондом понад 1500 місць. При 100-відсотковій завантаженості, протягом року вони можуть прийняти близько 500 тисяч туристів. Реально маємо 50%, або за рік продається 250 тисяч місць проживання, що приносить готельєрам у рік близько 40 мільйонів гривень.
В Ужгороді працює понад 150 закладів громадського харчування, котрі в рік обслуговують близько 0,75 мільйона туристів, та роблять річний оборот близько 60 мільйонів гривень.
Причому, переважна кількість засобів розміщення та харчування здійснює діяльність через суб’єктів підприємницької діяльності, платників єдиного податку.
Скільки коштів витрачається на рекламу? Де? На ці питання нескладно дати відповідь, аналізуючи наявну інформацію.
Криза змінила пріоритети і багатьох українців, але бажання подорожувати, відпочивати залишилось. Інша справа, хто з названих фірм працює на українському ринку? Через кого? Так, через посередників. Котрі разом з популярними турами в Карпати продають і Закарпаття. На 1–2 дні. Але перш за все продають конкурентів, у Львівській, Івано-Франківській області, де клієнти проживають, лікуються у санаторіях.
До економічної та психологічної кризи додалась ще й епідемія. Які дії учасників туристичного ринку ми спостерігаємо? Лише паніку, що є природнім, бо людина (незалежно від мети пересування), через страх втрати здоров’я та життя не поїде далі від своєї квартири. Карантин завершиться 23 листопада. Що далі? Сьогодні повинні діяти антикризові програми, котрі є комплексними, і повинні включати процеси оптимізації діяльності підприємств з врахуванням реальних потреб, тенденцій ринку.
За рахунок чого? Це питання конкретне до кожного підприємства. Директору видніше, який у нього бізнес і як він здійснює діяльність. Але мусимо відзначити тенденції, які стосуються усіх. Передусім, низький рівень якості роботи персоналу. Усі говорять про незадовільний рівень компетентності працівників сфери обслуговування, менеджерів, але не говорять про відсутність знань у керівників.
Протягом 2009 року проведено діагностику та аналіз діяльності окремих підприємств індустрії гостинності м. Ужгорода та області. Нажаль, на 70% дії працівників не логічні, а дії менеджерів напрямів не відповідають очікуванням ринку. Чому? Та тому, що власники задоволені тим, як відбуваються справи. Турист їхав, популярність зростала. Ніхто не звертав увагу на якість послуг.
Як науковці, рекомендуємо створити професійну асоціацію фахівців індустрії гостинності Закарпаття, котра здатна об’єднати зусилля на подолання проблем галузі туризму.
Федір Шандор, завідувач кафедри туризму УжНУ |
