Сьомий останній перед Великоднем тиждень зветься Білим, Чистим, Страсним. У цей тиждень найсуворіше дотримуються посту.

Страсний Чистий Четвер

Перший день страстного тижня, з якого починаються приготування до празникування – це  Страстний четвер, який ще називають Живним, або Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються. Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зверігають до наступного Страсного четверга.

Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки.

Здавна у Страсний Четвер найменші діти зранку ходять до родичів і хресних батьків по "кукуци-гугуци". Так раніше називали пампушки у вигляді символічничних пташок. Дарували також яблука, горіхи, випічку, нині ж переважно – різноманітні солодощі. Гроші бажано не давати, бо вони нагадують, що за 30 срібняків Юда зрадив Ісуса Христа.

У цей день на Закарпатті традиційно починають пекти паски. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини, і одну велику - для всіх. Прикрашають візерунками з тіста - подвійними, потрійними косами, гугуцами, хрестами, решітками, віночками.

Також у Чистий четвер ґазди прибирають у хаті й господі, бо далі Страстна п’ятниця – день жалоби, коли не можна поратися на господарстві.

Страсна П'ятниця

Велика п'ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п'ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду.

Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П'ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці. Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

Обряд Богослужіння у Велику П`ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П`ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід`ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу: "Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П`ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи. У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П`ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці. Приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"

Велика Субота

Субота – час готуватися до Великодньої святкової трапези й складати кошик. Спеціально для цього у кожній родині є кошик-дарник (він служить виключно для освячення паски та скоромного на Великдень) і вишитий особливим візерунком рушничок. Звечора дарник наповнюють святковими наїдками: кладуть паски - пшеничні і сирну, писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, шовдарь, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку (її стрмляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Усе накривають рушничком. Крім узвичаєного набору, в кожному куточку Закарпаття, та зрештою і в кожній родині, додають у нього щось своє. Скажімо, тістечка й пляшку вина, як на Мукачівщині. У Бороняві, на Хустщині, святять відвареного або засмаженого півня. Пов’язано це з тим, що він нібито першим усьому світу сповістив, що Син Божий воскрес із мертвих.

Паска символізує життєву повноту і єдність християн. Були часи, коли ледь не кожна закарпатка мала власний рецепт паски, перейнятий від мами і бабусі. На жаль, сталося так, що добра половина нинішніх господинь таких рецептів не зберегла.

Сирна паска і взагалі молочне - означає духовний харч. У Святому письмі сказано, що в землі обітованній тече молоко і мед.

Свинина у міфологічному світогляді багатьох народів повязана з світлом. Як правило, вепр асоціюється із чоловічою силою і світлом, а свиня - з жіночою, тобто силою землі, теплом і родючістю.  Сіль - символ повноти, достатку, суті.

Проте вже нечасто можна побачити серед традиційного набору великоднього кошика наших ґаздинь випеченого баранчика, який є символом Ісуса Христа, ягнятка Божого. Ще не так давно люди вірили, що агнець гарантуватиме прихильність сил природи й оберігатиме їх від стихійного лиха. Коли кошик складений, час іти на всенощну службу. До ранку ніхто не має спати. Існує повір’я, що той, хто відсипається в таку велику ніч, проспить своє щастя, оскільки воно, щастя, цієї ночі ходить серед людей, але приходить лише до тих, хто не спить.

Якщо однак немає змоги піти на Богослужіння і ви залишилися вдома, засвітіть лампадку перед іконами і свічку на вікні. Нехай це буде видимим знаком, що ви вірите і чекаєте Воскресіння.

Великодня Неділя

Раненько, після служби, народ чимдужче біжить додому. Вважається: хто як прибіжить – так у нього буде споритися господарство. Якщо в хаті є відданиця або парубок, намагаються бігти найшвидше. Хто перший буде вдома, той цього року знайде собі пару й побереться.

Великодня трапеза

Повернувшись із церкви додому, родина готується до святкової трапези. Стіл застеляють святковою скатертиною. Подекуди побутує традиція, згідно з якою господар обкурює світлицю ладаном і засвічує на столі свічку. Зібравшись довкола столу уся родина вітає одне одного словами "Христос Воскрес!". Якщо у родині є дівчина на виданні, то паску кладуть їй на голову і промовляють: "Аби була людям така велична, як сися паска пшенична!" Опісля господар очищає свячену крашанку, розрізає на стільки частин, скільки осіб зібрані за столом. Далі куштують паску і усе потроху.

Великодній обливаний понеділок

У Великодній понеділок безупинно б’ють у церковні дзвони. Раз у рік до цього може долучитися все парубоцтво. Адже хоч господарює на дзвіниці дзвонар, на Великодні свята зробити це може всяк охочий. А ще, коли на Паску постояти під дзвоном, здоров’я буде міцним цілий рік.

До Великодня кожен намагається придбати обновку. Ця традиція пов’язана з весною, оновленням, пробудженням при роди. У закарпатських селах і містечках святкова понеділкова служба, після якої люди тричі обходять церкву з хоруг вами – це  чудова можливість для дівчат і молодиць похизуватися новим убранням. Після служби традиційно відвідують хресних батьків, дідусів і бабусь, аби таким чином виявити їм свою повагу.

Великодній понеділок зветься Обливаним, або Поливаним. За традицією, хлопці обливають дівчат водою, нині ж часто користуються парфумами. Панночки можуть віддячити тим самим у вівторок. У гуцулів раніше парубок вів дів чину, яка йому найбільше подобалася, до потічка або річки й поливав водою, аби була гарна й здорова, а вона йому за це давала писанку. Найбільше леґіні тішилися, коли яйце трощилося у дівчини за пазухою.

В Закарпатті існує легенда про Поливаний понеділок. "По Великодневі у понеділок поливаються. Се тому, що коли Христос воскрес, то люди раділи й казали одне другому:

- Христос Воскрес! Христос Воскрес!

А жиди поливали їх помиями. Оби відмитися від помиїв, обливали себе чистою водою, щоби змити з себе усяку скверну." (Записав Іван Сенько від Коваль Ганни, с. Келечин, Міжгірського району).

У всі три дні свят молодь традиційно йшла до церкви й гралася в усілякі ігри. Наприклад, на Хустщині "били блишки", на Рахівщині грали в "букурію" та "спускайтеся, вишні", нині ж радше подадуться на шашлики, тож граються хіба дітки, - пише газета "Старий Замок"

Цього дня традиційно ходять у гості до знайомих і родичів, святкують за спільною трапезою, частуються освяченими пасками, обмінюються писанками.

Свято Пасхи - найтриваліше християнське торжество. З апостольських часів це свято триває 8 днів, до Томиного понеділка.