|
Нещодавно русинський письменник Іван Петровцій випустив календар, у якому зібрано прислів’я та приказки русинською мовою. З люб’язної згоди автора публікуємо їх у "Колибі". Збережено орфографію оригіналу за одним вийнятком - літеру "ü" замінено на "у".
Янгелы Бога ни слухали, та до пропасти попадали. И Бог ни може каждому угодити. Гурькі тому вікы, кому треба лікы. Батух на кунци лускать. Залїз у богатство - забыв за братство. Кого болить, най ся гойить, а тко ся лічить, тот ся калічить Кить ти біда - йди до жида, а по бідї - чорт по жидї. Вичур укаже якый быв динь. Грибы, рыба, дыня, свиня - потребувуть погар вина. Є вода - ниє мукы, є мука - ниє соли... Ци вовк, ци ни вовк, а все - на вовка. Многі вороны и коня вбалять. Воробкы цвірінчать - дощ буде. Гадину й хлібом бий! Горазд бы за тобов ишов, а ты вбы сь уд нього втікав! Изза газдуства ни мош у ковды пуйти. Тко за ся годен - тот ни голоден. Голові здоровля ни вадить. Голый ся тирня ни бойит. Тко горя ни відїв, тот щастя ни знає. Горить, ги пекло. Гостина, кой повна тайстрина. Де все гостина - там и голод нидалеко. Гусьом - ярмо. Ни тот дасть, у кого є, ай тот - тко хоче. Раный дощ, жунськый плач - ни довго держать. Доку молотиш - доту чир колотиш. Ни є такого дурня, обы собі горазд ни хотів. Дурного хрести, а вун каже: «пусти»! Діду, діду, кому ты шпуруєш? Добра жона - віниць, а зла - кониць. Жийме собі по братськы, а рахуй ме ся по жидуськы. Заяця ни мож из бубном имати. Кыбы здоровля - гріхы будуть. Зївкать му ся, ги псу на паздїрю. Иванув, ги жидув. Пуйде и тот ниобавкы у копачі гудучи. Ни дав бы каміня голову провалити. Пуд еден клебан ни стануть дві головы. З каждым ключку тягне. Най тя тото ни бажить, што в тя в коморі ни лежить. Колач ся приість, а хлїб - нигда. Много буде - скильтує ся, мало буде - та зайде ся. Кому ся веде, тому ся и когут несе. Кунь на чотырьох ногах, а ся зашпотать. Кой коня впрягавуть - шапку перед ним здыймавуть, а кой го впряжуть, та й колом го бють. Коргель, пяниця и ликварда суть собі братя. Корова, котра дуже рыче, мало молока дає. Забыла корова кой тилятьом была. Косориться, ги кум на леду. Кривого дерева у хащи май булше. И сліпа куриця даколи найде зирня. И на леду бы ужив. Ни тот лигінь, тко бє, ай тот, тко удержить. За лежаня ни давуть ідїня. Лихо тому, кому ни завидять. Тко мало ни хоче - много ни діістане. Быв еден мних, мав много книг, нич ни знав из них. Много цвіте, а мало пристигать. Молодый: голова - перва, лем зубы - другі. Ни є такого мотуза, обы му кйнця ни было. Быв я уже и в міху, и в тайстрі. Дїравьій міх нитко ни наповнить. Нидозир - готова шкода. Ничесного и в церкви бють. До ничого ни треба соли. Єдньї сьме - вовце, а другі - овце. Єдна торава овца сто другых зарыхнявить. И на вгни бы ни згорів. В очи - брат, за очи - враг. Кить я - пан, и ты - пан, та тко буде свінї пасти?! Панськоє: чекай, жидііськоє: дораз. Рахуєся, ги жид. Прибери пня, та буде му ймня. Жви, што говориш. Як пес косить, так гатї носить. Пилує, гибы го татаре тїряли. Помалы - далеко зайдеш. Витко потя по пірю. Де тя нитко ни просить, най тя мара ни носить. У пяніцї цураві нагавіцї. Пяному ся й Христос удступив. И ризы бы з Христа украв. До роботы - йой, а до ідьі - гой! Якый чоловік, така й бисїда. Уд Русина - меншый, уд Мадяра - біілшьій. На чорта - перерис, на чоловіка - нидорйс. Скорше ймиш брехача, ги хромоє собача. Старым ся нитко ни вродив. Порожня тайстра дуже тяжка. Товды бы м тя відїв, кой свою потылицю. Удало му ся, ги Зївканови лайбик. Упсовали, ги писсьый валив. Де хлїб тай вода, там ниє голода. Хоть горі, хоть доліі - ниє лїпше, ги доми. И уд цапа бы молока упросив. Сятили бы ся многі рукы, а прапав бы многый рот. Што ни мож, тото полож. Чужоє - ни кыни, своє - ни лиши. Чим ся сказиш, тым ся и поправиш. Лиш пуд языком ни битый. Якы сьме самы, такы у нас сыны. Я - псови, а пес - хвостови. Очом страшно, а рукы - вчинять. Докіі товстый схудне, доти худый здохне. Лїпше псови муха, ги пясть поза уха. Віітцьив, ги псіів, а мати - єдна. Ни тот чоловік у богатстві, што у бідноті. Изза дурної головы розумні ногы ни мавуть спокою. Ласкавоє тиля дві коровы уссе. Тко собі біду глядать, тот ї найде.
|