Нещодавно русинський письменник Іван Петровцій випустив календар, у якому зібрано прислів’я та приказки русинською мовою. З люб’язної згоди автора публікуємо їх у "Колибі". Збережено орфографію оригіналу за одним вийнятком - літеру "ü" замінено на "у".

Янгелы Бога ни слухали, та до пропасти попадали.
И Бог ни може каждому угодити.
Гурькі тому вікы, кому треба лікы.
Батух на кунци лускать.
Залїз у богатство - забыв за братство.
Кого болить, най ся гойить, а тко ся лічить, тот ся калічить
Кить ти біда - йди до жида, а по бідї - чорт по жидї.
Вичур укаже якый быв динь.
Грибы, рыба, дыня, свиня - потребувуть погар вина.
Є вода - ниє мукы, є мука - ниє соли...
Ци вовк, ци ни вовк, а все - на вовка.
Многі вороны и коня вбалять.
Воробкы цвірінчать - дощ буде.
Гадину й хлібом бий!
Горазд бы за тобов ишов, а ты вбы сь уд нього втікав!
Изза газдуства ни мош у ковды пуйти.
Тко за ся годен - тот ни голоден.
Голові здоровля ни вадить.
Голый ся тирня ни бойит.
Тко горя ни відїв, тот щастя ни знає.
Горить, ги пекло.
Гостина, кой повна тайстрина.
Де все гостина - там и голод нидалеко.
Гусьом - ярмо.
Ни тот дасть, у кого є, ай тот - тко хоче.
Раный дощ, жунськый плач - ни довго держать.
Доку молотиш - доту чир колотиш.
Ни є такого дурня, обы собі горазд ни хотів.
Дурного хрести, а вун каже: «пусти»!
Діду, діду, кому ты шпуруєш?
Добра жона - віниць, а зла - кониць.
Жийме собі по братськы, а рахуй ме ся по жидуськы.
Заяця ни мож из бубном имати.
Кыбы здоровля - гріхы будуть.
Зївкать му ся, ги псу на паздїрю.
Иванув, ги жидув.
Пуйде и тот ниобавкы у копачі гудучи.
Ни дав бы каміня голову провалити.
Пуд еден клебан ни стануть дві головы.
З каждым ключку тягне.
Най тя тото ни бажить, што в тя в коморі ни лежить.
Колач ся приість, а хлїб - нигда.
Много буде - скильтує ся, мало буде - та зайде ся.
Кому ся веде, тому ся и когут несе.
Кунь на чотырьох ногах, а ся зашпотать.
Кой коня впрягавуть - шапку перед ним здыймавуть, а кой го впряжуть, та й колом го бють.
Коргель, пяниця и ликварда суть собі братя.
Корова, котра дуже рыче, мало молока дає.
Забыла корова кой тилятьом была.
Косориться, ги кум на леду.
Кривого дерева у хащи май булше. И сліпа куриця даколи найде зирня.
И на леду бы ужив.
Ни тот лигінь, тко бє, ай тот, тко удержить.
За лежаня ни давуть ідїня.
Лихо тому, кому ни завидять.
Тко мало ни хоче - много ни діістане.
Быв еден мних, мав много книг, нич ни знав из них.
Много цвіте, а мало пристигать.
Молодый: голова - перва, лем зубы - другі.
Ни є такого мотуза, обы му кйнця ни было.
Быв я уже и в міху, и в тайстрі.
Дїравьій міх нитко ни наповнить.
Нидозир - готова шкода.
Ничесного и в церкви бють.
До ничого ни треба соли.
Єдньї сьме - вовце, а другі - овце.
Єдна торава овца сто другых зарыхнявить.
И на вгни бы ни згорів.
В очи - брат, за очи - враг.
Кить я - пан, и ты - пан, та тко буде свінї пасти?!
Панськоє: чекай, жидііськоє: дораз.
Рахуєся, ги жид.
Прибери пня, та буде му ймня.
Жви, што говориш.
Як пес косить, так гатї носить.
Пилує, гибы го татаре тїряли.
Помалы - далеко зайдеш.
Витко потя по пірю.
Де тя нитко ни просить, най тя мара ни носить.
У пяніцї цураві нагавіцї.
Пяному ся й Христос удступив.
И ризы бы з Христа украв.
До роботы - йой, а до ідьі - гой!
Якый чоловік, така й бисїда.
Уд Русина - меншый, уд Мадяра - біілшьій.
На чорта - перерис, на чоловіка - нидорйс.
Скорше ймиш брехача, ги хромоє собача.
Старым ся нитко ни вродив.
Порожня тайстра дуже тяжка.
Товды бы м тя відїв, кой свою потылицю.
Удало му ся, ги Зївканови лайбик.
Упсовали, ги писсьый валив.
Де хлїб тай вода, там ниє голода.
Хоть горі, хоть доліі - ниє лїпше, ги доми.
И уд цапа бы молока упросив.
Сятили бы ся многі рукы, а прапав бы многый рот.
Што ни мож, тото полож.
Чужоє - ни кыни, своє - ни лиши.
Чим ся сказиш, тым ся и поправиш.
Лиш пуд языком ни битый.
Якы сьме самы, такы у нас сыны.
Я - псови, а пес - хвостови.
Очом страшно, а рукы - вчинять.
Докіі товстый схудне, доти худый здохне.
Лїпше псови муха, ги пясть поза уха.
Віітцьив, ги псіів, а мати - єдна.
Ни тот чоловік у богатстві, што у бідноті.
Изза дурної головы розумні ногы ни мавуть спокою.
Ласкавоє тиля дві коровы уссе.
Тко собі біду глядать, тот ї найде.