Тече вода каламутна,
Мила моя, чого'сь смутна?
Я не смутна, лем сердита:
Через тебе'м сночі бита.
Била мене мамка сночі
За йванкові чорні очі,
Ще й казала, буде бити,
Щоби Йванка не любити.
Мамко моя, зроб ми дащо,
За Іванком дуже тяжко.
Мені мати ворожила,
Взяла тичку та й набила.
Мамко моя солоденька,
І ти була молоденька,
Ти ходила так за няньком,
Як я тепер за Іванком.
Тобі було легко, мати,
Між своїми вибирати.
Ти вийшла за мого нянька,
Я люблю чужого Йванка.
А я Йванка так любую,
Де зійдуся, там цілую
Ой Іване, серце моє,
Нема таких, як ми двоє.
Тече вода коло млина,
Мамко моя я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнята мальовані. |
