Павло Чучка

Від КОЛИБИ: Всі матеріали опубліковані з люб'язного дозволу автора - відомого закарпатського гумориста Павла Павловича Чучки.

Носьме целтові ногавиці!

Дев'ять роки з-за границі
Еміл возит ногавиці.
В джінсох ходит пувсела:
КРОВНи носит голова,
ЛЕВІСи - у ланковіх,
пуп - у ВІЛДКЕТах новіх,
аґроном за пувсвині
стокмив ПРЕКОНи нові.
Два гордови изабелли
дав за ДЖОРДАНС старий Бейла.
ТРАППЕРИ за гуску йдуть,
за МОНТАНА вуз дають.
Вусямдесятручна Маря
ґаті ВРАНГЛЕР на са взяла!
Кажда сільська молодиця
носит РІФЛЕ ногавиці.
У ТЕКСАСох старі жони
йдуть до церкви, як драґони.
Варош чудуєса з нас:
не село, а штат Техас!

Я люблю гнуй

Я люблю гнуй, коли вун пахне,
коли'го чути вичар на цілой село,
коли у ньому курка зирня найде,
коли на ньому співать ситий воробок

Вичурки по-баранинськи

Жовтий місяць, як діточа лобда
кукать звонка через облак дну,
машлик муцно ня здавив за горло -
голова ми спухла, як гордув.

Стихи о русинськум паспорті

"Я волком бы выгрыз бюрократизм
к мандатам почтения нету..." (В.Маяковський)


"Руководствуючись постановленіем обласного Совіту Народних Депутату, я урішыла восстановити свою настоящу - Русинську -националность у паспортові і убернулась из сим вопросом ид руководству Ужгородськей городськой управы, дем-м дустала отвіт, што, согласно из Конституцийов Україны, Русинськой национальности неє. Завто хочу позвідатися пп. Краило и Дорчинця, якыми повномочиями и яков степеньов самоуправления обладає Закарпатський обласний Совіт? Дуже прошу их дати отвіт у нашой "Подкарпатськой Руси", обы про се дозналися всі мої соплеменикы Русины"
(Двотижневик "Подкарпатська Русь", № 14 від 22.Х.92, стор. 1.)

Погриз би'м, ги ощу,
бюрократизм,
закони вкраїнськуй держа'ви,
у ко'труй жиє
подкарпатський русин,
а паспорта свого не має!

Ленін ай дітвак

Ко тото на ня позерать
з обращати на стіні?
То Ілліч, наш апо Ленін,
вун такий близький мені. 

Хлопик

"Однажды в студеную, зимнюю пору я из лесу вышел.
Был сильный мороз..."
(Н.Некрасов)

ХЛОПИК
Аде раз вуйшов'им з хижі на студінь,
позерам - дітвак горі берегом йде:
на голові калап му ширший, як груди,
з земли го не видно, увидів мене.
Дітвак тот за шпаргочку тягать чікова,
чікув тягать возик - дрива везе.

Ниє світла!

Ой темно са, мамо! Світла ниє!
Не видно са никус. До чого йдеме? 

Курваш ай жони

Ко загасив мені у рехлик
вонячий мокрий циґаретлик?
Ко розмастив ми на колоні
пувтаніра маснуй кочоні?

Службова любов

Ти перший раз прийшла ку мні,
а я в дежурці твердо спав.
Ти са привезла на біціґлі,
жеби тя пес не покусав.

Перша любов

Ти на мені розкапчала сорочку
И ремінь вутягла из ногавиць.
Ти цільовала ня у ерогенну точку
А я не знав, який буде кониць.

Незламна

Ламлють руки, ламлють ноги
голови і зуби,
ламлють ребра, п’яти, шиї,
хребти, носи, груди,
ламлють коліна і локті,
поперек, ключиці,
айбо нико ші ни відів
зламлену гузицю!

Не мож пити-3 (медитація)

Не знам, ци свадьба са минула,
ци акурат са зачала?
Ми йшли на свадьбу вадь із свадьби?
Я дружба був ци тамада?

Не мож пити-2

Чом то мачка не їсть гриби,
а пес не літає?
Чом мала дітина плаче,
а велика лає?

Не мож пити-1

Коли остатній циґаретлик
загас у погарі з вином.
Коли муй старий цімбор Еміл
заспав зелений над відром.

Перша блискотека

Вичар в клубі - блискотека!
Гудаки прийшли здалека.
Люде збіглиса до клубу -
видіти, шо з того буде.
Хочуть знати, шо то "діско",
шо гримить так, шо то блискать.

Бородіно

Повіджте, вуйку, ци не задарь
колись була Москва спалена,
а пак французум зухаблена.
Вас не забуде Руська зимля,
як билисьте французькой плимня,
прославилисьте руськой имня
коло Бородіна.