У Лукомор’я дуб зелений

Горі болотом дуб зелений,
Ланцом обвитий золотим,
І динь и нуч мацур учений
Самий там лізат,ні за ким.
Направо цабле-штось моркоче,
Наліво цабле-морконит,
Біда го знає, што ун хоче,
Чого заязаний сидит!
Усяка вокул там неволя,
Де лиш такоє ся й найшло-
З води уходит тридцять троє
(Ни знати, кулько їх зайшло?)
Дурний Іван за вовком втіче-
Тот Марю, царську доч, везе;
Кощей кустлявий гроші лічит,
А їх інфляція гризе,
На путь звірі наклали дикі,
Та так,што щи ни відів світ...
Якась там хижка нивелика,
Пудперта коликом, стоит.
Закриті окна,двирі глухо,
Кругом фляшки пусті лежат...
Ба чим туй пахне?
Руським духом?
Туй, значит, палинку варят.
Ймив босорканю я псовати:-
Чого ж отрову ти женеш?!
Она ми каже:
- На зарплату
И в казці вже ни проживеш!

Додати коментар

Увага! Наші коментарі модеруються. КОЛИБА вже багато років місце толерантності і ввічливості, тому ми залишаємо за собою право видаляти грубощі, неконструктивну критику і коментарі, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Дякуємо.

Захисний код
Оновити