Михайло Чухран

Від КОЛИБИ: Матеріали люб'язно надані автором - закарпатським гумористом Михайлом Чухраном

Мартовськоє горе

Мартовськоє горе Сходит сніг. Намочив пішоход
Всі топанки, но вто 'му не шкодит.
Из автобуса сходит народ.
Над Боронявов сонічко сходит.
З чоловіком ся сходит жона,
Дeбет-крeдит ся сходит у банку;
В комерсанту ся сходит ціна,
Алкашня в бар ся сходит на п'янку;
Тяжко сходит на пік альпініст,
Легко сходит из піка лавина;
На горшочок, коли ся наїст,
Сходит чесно малинька дьитина,
И розсада из породичок
Сходит дружно пуд склом, тай капуста;
Сходит з розума море мачок -
Хочут секс, як и жителі Хуста.
Из кунцьом як ся сходит кониць,
Прокурор нaраз діло заводит;
Сходит кісто уд друждю й яиць...
Лиш на гатях ся цібзарь не сходит!!!

Я вам пишу; чого же боле...

Я пишу "д'вам; котру ньевою!
Ци мош сюди додати штось?!
Ни прийду "д'вам, бо я ся бою,
Што в"єдно нас увидит кось
И пуйде по селови чутка,
Што я така, што я сяка...
Обговорит ня кажда тютка -
Я їх страшусь язика.
Ни вберу ганьби ся потому,
Такий пак пуйде розговор;
Інкаб посижу вичур дома,
А цідолу йсю вержу в шпор!

Не вір написаному

Руки-ноги уєдно сплелися,
Вже самим їх і не розплести;
Посинілі, замучені лиця,
Губи марно шепочуть: - Пусти…

В тілі кажда наружена жилка,
Піт на очи тече из чола;
От до чого друкарська помилка
В «Камасутрі» людей довела!

Потячий грип

Йзів я „ножку Буша”,
Типа, стегенце
И типирь ня душит,
И горит лице,
Мурянкы по кожі,
Из гыртанкы - хрип...
Ци йсе, люди Божі,
Не пташиний грип?!

У Лукомор’я дуб зелений

Горі болотом дуб зелений,
Ланцом обвитий золотим,
І динь и нуч мацур учений
Самий там лізат,ні за ким.

Не пий!

Я платив юй кийзлики
Плюс пивця,
Вижу — в ниї кислинький
Вид лиця.

Не п’ю!

Восени захолоділо,
Не як у маю,
Но спиртним не грію тіло,
Нич не п’ю!

Піонерскі правила

Вчив вожатий молодий
Нас у лагері порядка:
— Хочеш какати — іди
Чим майдале уд палаткы.

Жовтий сніг

Кругом пошты жовтий сніг —
Што за чудасія?
Кось покрасив “го насміх,
Ци сам ся насіяв?

Про ЄЕП

Нафік нам Європа?
Нас туда й не клич!
Што майдале Чопа,
Нам не треба нич.

Про яйця

Прилетіло из неба яйце
Та паскудно ня гупнуло в груди!
Впав, ги снуп, і поблідло лице...
Што зо мнов учинили злі люди!

Спалені чіжми

Горіли чіжмы гумійові,
Летів до неба чорний дым;
Служити были вы готові,
Коли ще бов я молодым.