|
КАЗКИ ЗАКАРПАТТЯ: АВТОРСЬКІ ТА НАРОДНІ
|
|
Бібліотека -
Казки
|
Було що не було — тягни біла кобило. А біла не могла — чорна помогла...
Но, але казка буде не про кобилу, а про дурного вовка і розумну лисицю.
Жила собі в одній хащі хитра лисиця. Раз лише дуже зголодніла, але в лісі не могла знайти собі їсти. Пішла в село, а в крайній хижі баба напекла дідові пирогів з м'ясом, поклала на визор студити. Лисиця тихенько підкралася під визор, вхопила пиріг — та й тікати!
|
|
|
Бібліотека -
Казки
|
|
Літо видалося спекотним.
Набридло їжачку ховатися від розпечених промінців під старою липою і він задумав неймовірне: перетворити літо в осінь.
— Чого тільки не трапляється на світі, — розмірковував Колячок. — Перефарбую довколишній світ у жовто-багряний колір і враз війне прохолодою, на дворі стане по-осінньому свіжо, а в саду колихатимуться на гіллі рум'яні яблука,медові груші, стиглі сливи. І тоді покличу на гостину всіх лісових мешканців...
|
|
Бібліотека -
Казки
|
|
У великого пан була дуже гарна дочка. Та була така лінива, що і слово мовити лінилася. Слуги її мили, чесали, годували, зодягали та й цілий день гойдали на гойдалці. Підросла вона та й настала пора виходити заміж. Пан впав у велику журу (журбу), що робити з дочкою: пішла за неї погана слава по всій окрузі.
|
|
|
|
|
|
|
|
Сторінка 1 з 6 |
