|
Ис неба клiпать мiсяць гертикашный,
А на зимли - лем лампаш нивиликый.
Тимнiєся. З єнного боку - корчма.
А с другого - проста сiльська патика.
Бiжить Ферко и держиться за пуп:
- Йой! грiм бы го! патика вже заперта,
А в мене черево и рiже, и болить -
До рана, люде, годен им умерти!..
А Мiша йому: - Що ты варгониш?!
Пой гет у корчму - плюнь ты на патикы! -
Зайшли и упили... И так и є -
Вже пиля пупа лекше чоловiку.
-У хащи ня ударило дрыво -
Якусь бы масть, та замастити рану!.. -
Патика заперта, а корчма вткрыта.
Зайшли и упили... И так до рана...
-Тритьый мiсяць ни давуть зарплату, -
Каже Йван, кой т корчмi пудыйшов.
-Плюнь ты, Йване, на зарплату -
Пой, та упйиме у довх...
-В мене жонка дуже хвора,
А лiкы м йiв ни найшов...
-Не лем в тебе, Митре, бiды -
Пой, та упйиме с тобов!
-Нащивила м адде мамку -
С няньком жити щось ни хоче.
Ай с Петром сусiцькым кривым
Все варгоче, та варгоче...
-Но, та що тобi до ниї -
Пой, та упйиме, Олено.
Бо кой жонка собi уп'є -
В ниї й печено, й варено!..
-Дiтвак у ня засраниць и сопляк -
Ходи за ним, та лем склянкы зазбируй...
А ннись го посадили у тюрму -
Вповiли: головным быв рекетиром!..
-Я йсю патику так бым рознесла,
Обы нигде д ниї й ни было слiду!..
Вже тыждинь прошу, а лiкiв ниє
Ни д сiфiлiсу, ни уд спiду!..
-Та що тот спiд?!.. У мене онь гертика,
А туй ни порошкiв, ани уколiв!..
-Идiм та упийме!.. - И погары звинять,
Як ни звинiли щи нигде й николи...
-Я быв чесным команiштом,
Вiровав им в команiсм!..
-И такоє гонно быти,
Лем бис шору туй ни лiсь!
-Я быв руховцьом виликым,
Я за всьых вас пострадав!.
-Кой ись хотiв пити задарь,
Та корчмарь ти в пысок дав?!..
-А я ганьблюся, люде, уповiсти,
Бо вже три нны, як нич ни маву iсти...
-Ты думаш, ош у нас щось є!?..
И запросили го за столик сiсти...
Пуста патика. Корчма вся набита
Людьми, ци тыми, тко щи лише вчора
Гадав, ош и овiн є чоловiк!..-
Нипотрiб мече гет диржава хвора...
Вмер мiсяць гертикашный. Лампаш вгас.
И люде хворi тихо повгасали...
Я став пут лампашом, и звiдавуся вас:
-Коли щи мы так мерско й довго спали?!!
|
