БОКОРАШ

Згасла ватра на цвинтар ожилий тайком сни міцні підіслала,
Зачаїлись у вербах і лозах гулкі бокораські тривоги,
Біла й Чорна ворожки під Шляхом Чумацьким з’єднались навіки,
Юний місяць поблід — гострі зубки камінні у Тиси — пороги.

Уже в давнину на Закарпатті були поселення людей. Якщо б ми з вами були археологами, то довго могли б говорити про різні пам’ятки, найдавніші з яких нараховують 1 000 000 років.

Власне, найдавніші знахідки Закарпаття відносяться до палеоліту (старий камінь), який подiлявся на перiоди: нижнiй палеолiт (2 млн. р. до н. е. — 40 тис. р. до н. е.) і верхнiй палеолiт (40 тис. р. до н. е. — 12 тис. р. до н. е.). Найперші люди на території Закарпаття зупинялися біля таких місць, як Королево (найдавнiша стоянка в Центральнiй i Схiднiй Європi — 1 млн. 100 тис. років), Рокосово, Ужгород, печера Молочний камiнь (Тячiвський район). Первісні люди мали знаряддя працi з каменю, кiсток, дерева — рубила, скребла, гостроконечники, рiзцi, чопери, ножi. На територiї краю у цей час був теплий клiмат у горах, а в низовинi шумiло море, про що свiдчать знахiдки черепашок вимерлих молюскiв. Пiзнiше клiмат став холоднiшим i сухiшим, у горах росли сосна, береза, горiх, граб, бук, смерека) у низовинi — степовi трави. У цей час винайдено спосiб добування вогню, з'явився перший одяг, першi житла у печерах, першi твори мистецтва (наскельнi малюнки). Люди займалися мисливством на мамонтів, гiєн, печерних ведмедiв, збиральництвом (корiння, дикi плоди, трави).

Давніх слов'ян, що населяли землі майбутнього Ужгорода, відносять до племен білих хорватів. Якийсь час вони були під владою тюрків-аварів. Звільнившись з-під їхнього панування, білі хорвати у VII ст. переселилися до Чехії і на Балкани. Решта ж продовжувала жити в районі Карпат.