Дараб, дарабчик, дараба

ДАРАБ - шмат. ДАРАБЧИК - шматочок.

ДЯ люблю гнуй, коли гноять ним зимлю.
Я зимлю люблю, погноєну ним.
Коли в руках я дараб гною тримлю,
я знам, же я єм тої зимлі син. - - Я ЛЮБЛЮ ГНУЙ Павло Чучка

Подаруй мені, Адамику, життя, я у твоїх руках. Скорше запри мене у дванадцяту пивницю і нічого не дай мені цілу добу, лиш дарабчик хліба і один літр води. - закарпатська народна казка АДАМИК / Із видання "Дерев’яне чудо: Народні казки". Записав Г. Боднар в с. Пузняковцях Мукачівської округи у 1892 році

ДАРАБА - дивися БОКОР

ДАРАБА - невеликий пліт для перевезення людей через річку

Та файного любка маю,
що веде дарабу,
Та як іде із Бичкова,
несе чоколаду - закарпатська коломийка