Коли вперше приїжджаєш до незнайомого міста, то в залежності від того наскільки чисті і акуратні вулиці, площі, будинки міста, яким настроєм вони просякнуті, зразу ж складається певна уява про проживаючих там людей. Якщо є час уважно роздивитися у місті, то на основі виставлених скульптур можна зробити висновок про історичне минуле, про соціальне, політичне та духовне життя сьогодення.
В Ужгороді в різних точках міста стоять скульптури і пам'ятні знаки більш як 40 відомим людям. Всі вони в свій час були активними представниками суспільного прогресу, державними діячами, видатними художниками, тими історичнимя особами, чия діяльність вплинула на розвиток Ужгорода, Закарпаття і всього світу. Деяким із них поставлено кілька пам'ятних знаків (наприклад, Волошину, Бокшаю, Ерделі), деякі скульптури були скинуті (наприклад, пам'ятник Леніну, Горті). Окрім того в Ужгороді є чимало пам’ятників, що пов’язані зі значними подіями у житті українського суспільства, це зокрема пам’ятники загиблим міліціонерам, жертвам Чорнобильської катастрофи, воїнам локальних воєн та інші.
Одним з найімпозантніших пам'ятників Ужгорода є "Україна—визволителям", встановлений 8 травня 1970 року на честь двадцять п'ятої річниці перемоги над фашизмом, як подяка Української республіки своїм визволителям. Він розташований у чарівному місці Ужгорода — перед площею Дружби, збудований за проектами архітекторів Стукалова О. та Сницарєва А. і скульпторів Зноби В. та Зноби І. Пам'ятник знаходиться біля державного кордону України та Словаччини. На п'ядесталі статуя 11-метрового бронзового солдата-визволителя вагою у 19 тон. Він держить в одній руці автомат, а іншою підтримує прапор свободи. Біля підніжжя викарбувані слова: "Тут були завершені бої радянських військ за визволення Української РСР від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни".
Наведемо такі пам'ятні знаки: князю Корятовичу (пл.Корятовича), президенту Чехословацької республіки Масарику (наб. Незалежності), педагогу та просвітителю Духновичу (вул.Духновича), педагогу,губернатору та президенту Волошину (вул.Капітульна, вул.Волошина,), театральному діячеві Садовському (пл.Театральна), єпископам Бачинському та Ромжі (вул.Капітульна), художникам Глюку (вул.Підгірна), Бокшаю (пл.Жупанатська та вул. Капітульна, альпінарій), Ерделі (вул. Ерделі, альпінарій), Манайлу (вул. Другетів), Грабовському (вул. Собранецька), ректору УжНУ Д.Чепуру (вул.Волошина), а також літераторам і науковцям Томчанію (вул. Берчені), Лінтуру (вул. Митна), Поліщуку (вул.Висока), Паньку (вул.Гойди), Гойді (вул.Бращайків), Потушняку (вул. Мирного) та іншим відомим людям, які своєю діяльністю впливали на суспільний розвиток нашого міста.
Коли ми щодня переходимо зі Старого Міста на лівобережжя, у нас є можливість помилуватися Ужем і першим кам"яним мостом через нього, який носить назву "Пішохідний". Звідси, з боку площі Театральної,ми добре бачимо головні мости через ріку Уж, інші мости розташовані на околицях міста. Сім мостів, різноманітної конфігурації, прикрашають місто. Най більший міст – Великий. По обидва боки від нього знаходяться трохи менші мости Підвісний та Пішохідний, потім йдуть Підзамковий, Залізничний, Об'їздний та Боздошський.
У середньовіччі річку Уж пересікали вбрід або на паромі. Перші мости Ужгорода (згадуються у 1631, 1690, 1691 роках),служили тільки для пішоходів; інакше паром, який тоді існував, був би зайвим. Коли розбудова міста у чехословацький період набрала широкого розмаху, постало питання і про укріплення берега ріки Уж. З 1923 року почалися планові роботи по регуляції течії річки у межах міста. Це дало змогу вивільнити на правобережжі значні площі заболочених земель під забудову нових кварталів.Було влаштовано та впорядковано набережну (сучасна набережна Незалежності), у 1936 році було засипано Малий Уж, який протікав через центр міста (в районі вулиць Підградської та Фединця), впадаючи біля сучасної площі Пушкіна в Уж. У 1934 році розпочинається будівництво нового транспортного моста в районі нинішнього готелю "Ужгород". На його спорудження було виділено 8 мільйонів крон. Міст, довершений у дусі конструктивізму в 1937 році, остаточно сформував обличчя нового добре впорядкованого району. |
