Ми дораз популярніші у світі
На нас дивилося усе наше село
Бо вчора по невивченів орбіті
Над нашоу хатов пролетіло НЛО
А далі сіло десь в нашому городі
Ай потрощило нам усі парадички
А звідтам війшов гуманоїд вроді
У нього дубельтівка ай очки
Наш кум Петро у нього дручив вила
І скоро за гарадичи сховавсь
Та вила дзенькнули і нараз удлитіли
А той щось не по-руські змотюкавсь
А кумів син, Іван, сякій засранець
Вклонився був йому аж до землі,
Зазвідав:«Ви, ачій, американець,
бо Ваша тачка не така, ги жигулі»
Вже потім разом пили ми слів’янку,
Побачили ош він – чувак простой
І лікував сусідську бабцю Ганку
А в неї вісім років геморой
З нім вуйко Гнат провів агітроботу,
Балакали годин, ачий, до двух,
Співали разом “Несе Галя воду”,
Він записавсь в сільскій Народний Рух,
Казав, ош ще не вмерла Україна,
Фотьбола разом з нами позерав,
Поміг Петрови накосити сіна,
За хвуст сусідську мачку потягав…
Поївші мамчіного венігрету
Сів в НЛО і скрився за горов
І свиснув, гад, улюблену касету,
Ту, на котрів співає Шатунов…
Все по-старому, парадички згнили,
У баби Ганці знову щось болить,
Ми в небо позираємо щосили,
Бо може знову скоро прилетить. |
