1 кг зеленого або червоного болгарського перцю

Кілька десятиліть потому як Колумб відкрив Америку, – в Іспанії, а також у ворожій до неї Оттоманській імперії вже повним ходом використовували всі різновиди перцю – від пекучого, того, що ним індійці приправляли іжу, і до "солодкого, болгарського", що ми його нині називаємо за назвою пашалику (провінції, що знаходилася під владою паші) Оттоманської імперії, де він особливо добре прижився.
Одна з найпопулярніших літніх закарпатських страв – лечо, у основі якої вдале поєднання двох американців, солодкого перцю і помідорів, має, звісно ж, болгарські коріння. Щоправда в Закарпаття лечо прийшло вже дещо модифіковане угорською кухнею і з класу легких овочевих закусок переведене в калорійну гарячу страву. Якщо болгарське лечо складалося виключно з овочів, що тушаться на олії (в крайньому разі на салі), то зажерливий угорський шлунок вимагав калорій, самих овочів йому, звісно ж, було мало. І одного разу якась вигадлива і вправна кулінарна рука вперше спробувала засмажити в лечо шмат домашньої пікниці, таким самим чином у лечо потрапили і яйця.
З тих пір лечо є універсальною і дуже багатобічною стравою, в залежності від того, що ви в нього покладете. З м’ясом та гарніром – основна страва, з кобасою – гаряча закуска, з яйцями – сніданок.

Сало нарізати на кубики і підсмажити на маленькому вогні до прозорих шкварок. Додати цибулю, порізану тонкими кільцями і підсмажити до золотистого кольору. Додамо паприку, порізані на чотири частини, обчищені від шкірки, помідори і кільця перцю. Під кришкою тушкувати до м’якості.

Тоді додати кружальця ковбаси, потушкувати разом з усім 5 хвилин, зняти кришку і тушкуємо, поки випарується більшість рідини. Тим часом збити вилкою яйця і вилити у лечо. Кілька хвилин потушкувати і подавати на стіл.