Перш за все, напевно, слід зізнатися, що я нарешті зрозуміла фразу,
колись вичитану в якійсь рецензії,
мовляв частково новаторство Куросави полягає в тому,
що він звів до купи слов’янське епічне полотно,
західний гангстерський фільм та вестерн, і поклав це на японську базу.

Якщо хтось скаже, що це, в принципі, неможливі для поєднання речі, я скажу, що, виявляється, дуже навіть можливі, яскравий тому приклад "Yojimbo". Всі елементи — в наявності, дві гангстерські, зовсім, не японські за типажем, банди, між ними — один самурай (зауважте не акуратно одягений миловидний скромний, але вмілий молодий воїн, який декілька разів елегантно змахне мечем, і уб’є двадцять чоловік, а брудний, постійно напідпитку, невитіюватий, але понтистий ронін, дуже схожий своїми подачами, поведінкою (Ану налий-но мені ще саке, зараз я їм покажу!!!!) на якого небудь слов’янського героя. Є тут і пістолет, немов би акуратно вирізаний з якогось американського вестерна і вмонтований в японську дійсність і ще купа іншого.
Це комедія, пародія, сатира, називайте, як хочете, на японські самурайські фільми. таке враження, ніби в 1957-му Куросава зняв "Сім самураїв", а потім через 8 років раптом вирішив з них, а заодно ще з цілого списку інших фільмів, добре посміятися.
Дивится "Yojimbo" тим, хто рідко дивиться старі (50-70 рр) фільми, буде незвично, і дуже нудно. А тим більше, якщо чекати від цього фільму типових елементів самурайського бойовика (я вже зовсім нічого не кажу про тих, хто шукатиме в ньому Куросаву котрий зняв "Сни").

P.S. Оце тільки-но мені розповіли, що Куросава має ще один комедійний самурайський фільм "Прихована фортеця" (1958), сюжетні ходи якого лягли в основу Зоряних воєн (четвертого епізоду), знятих в 1977 році. Цей би я теж не відмовилася подивится.

Читати Дарину фільмотечку на форумі оновленої Колиби