|
 на 1кг картоплі
3-4 яйця,
150-200 г ковбаси напівкопченої або копченої,
смалець,
200-250 г сметани,
сіль, перець чорний, перець червоний солодкий.
У 1770 році відбулася офіційна поява картоплi на Закарпаттi. Під неї виділили величезні площі, але селян довелося привчати до нової культури хитрістю – вони не вельми довіряли новій незнайомій культурі.
Робили це так. Коли картопля на посадках дозрівала, біля неї ставили охорону, проте на ніч варту прибирали. Селяни, думаючи, що охороняють щось дуже цінне, вночі потайки викопували бульбу, варили її, а потім тримали в теплій печі – почищену й порізану на кільця, у глибокому посуді, добре сховавши під товстим шаром сметани, яєць та домашньої ковбаси. Пізніше селяни почали садити картоплю й у себе на городах. Таким дивним чином вигадана страва стала дуже популярною в народі.
В радянські часи дефіцит копченої домашньої ковбаси призвів до того, що її стали заміняти вареною докторською ковбасою.
 Картоплини відварюють в мундирах у підсоленій воді до готовності, охолоджують, потім обчищають, ріжуть кружальцями. Круто зварені яйця та обчищену ковбасу теж нарізають кружальцями. На змащений жиром лист з високими бортами або у змащений сотейник кладуть шарами нарізані кружальцями картоплю, потім яйця, потім ковбасу, солять і посипають чорним і червоним меленим перцем.
У такій послідовності перекладають і наступні шари.
Верхнім шаром повинна бути картопля, яку заливають розтопленим смальцем та сметаною, кладуть у розігріту духовку і запікають до готовності, щоб картопля зверху стала рум'яною.
При використанні іноформації посилання на "Колибу" обов’язкове!!! Всі права застережено.
Читать на русском
|
