2 цибулини, розрізані кожна на вісім частин
4 столові ложки олії, або гусячого смальцю
200-300 г нежирної свіжої яловичини
200 г курятини або гусятини
100-200 г копченої яловичини (що більше різного м’яса, тим човлент вийде смачніший)
2 склянки заздалегідь замоченої квасолі
склянка перебраної, добре промитої перлової крупи
4-5 картоплин, розрізаних на 8 частин
головка часнику, сіль та перець чорний за смаком.

Складна “харчова філософія” кашрут – система харчування, прийнята ще у стародавніх іудеїв, зустрічається нечасто. Єврейським кулінарам доводилося винаходити свої страви, застосовуючи суворі правила кашрута до продуктів, запропонованих тією країною, куди їх закидала історія. В основі кашрута кілька головних заборон. По-перше, ще в Біблії сказано: “Не вари козеня в молоці матері його”, тому ніякого м’яса в сметанних соусах ізраїльська кухня не визнає. По-друге, в їжу можна вживати тільки парнокопитних жуйних тварин. Тому ніяких свинячих відбивних або заячих паштетів. Найголовніше: тварина, призначена в їжу, повинна померти миттєво, не розуміючи, що відбувається, – тільки тоді її м’ясо, не зіпсоване гормонами страху й болю, піде людині на користь. От чому забивати тварину за ізраїльськими канонами можуть лише спеціально навчені люди. По-третє, заборона готувати в суботу примушувала кулінарів винаходити страви, які можна приготувати в п’ятницю, щоб до суботи вони як слід “настоялися” в печі. Найзнаменитіша з таких суботніх страв – “човлент”, він же “чалет”, “шалет” або “ханім”.
Звісно, закарпатці запозичили собі цю страву з величезним задоволенням, позаяк вона дуже смачна і ситна. А що їм не треба було дотримуватися таких суворих кулінарних правил, закарпатський човлент готується з будь-яким м’ясом, що є під рукою. Від цього він іноді тільки виграє.