Шашлик від Лінивого Кота - КОЛИБА: портал про Закарпаття

Довідка від Колиби: Шукати історичну батьківщину шашлика — справа невдячна. Приготування їжі на вогнищі — найдавніший спосіб кулінарної обробки м’яса. «Чотири тисячі років тому» — саме тоді, як стверджують історики, з’явилися перші прародичі мангалів. Незважаючи на це, величезна кількість усіляких різних народів намагаються довести усьому світу, що це вони вигадали смажити м’ясо на відкритому вогні. Найбільше б’ють себе в груди американці та німці з своїм барбек’ю. Не відстають також країни Сходу.
Кавказці то й взагалі не вважають за потрібне брати участь у цій суперечці, позаяк кожна з 327 народностей по обидві сторони Кавказьского хребта на 100 відсотків переконана, що шашлик — це їхнє культурне кулінарне надбання. Щоправда, називається і готується ця страва всюди по-різному. У Грузії це мцваді, у Вірменії – хоровац, в Азербайджані – кебаб. Слово “шашлик” використовують тільки слов’янські народи, які запозичили його у кримських татар ще у XVIII столітті (“шишлик” від “шиш” – вертел).

Цибулю змішую з м’ясом і ретельно руками передавлюю. Так ставлю на 2-3 години. Потім вичавлюю туди лімон. На кілограм -- один-півтора лімона. Знову ретельно перемішую, трохи продавлюючи. На цьому етапі, якщо на руках є подряпини і навіть невеличкі порізи -- вони добряче печуть :))) Потім добавляю приправи. Тут я не оригінальний -- найкраще підходить "Приправа до шашлика" саме польської фірми "Цикорія". На два кіло висипаю майже всю упаковку. Боятися не треба, там дійсно досить натуральні трави. Додаю сіль, перець. Ще раз мне руками. Ще через годину-дві заливаю червоним домашнім вином. Ось і все! Але коли кортить зоригінальничати, то за півтори-дві години до жарки трохи зливаю маринад (не виливаю!!!!! Ним потім поливаю на шампурах!!!) і додаю майонез. Так, щоб всі шматки були в ньому обваляні, але -- щоб його не було в кастулі калюжею. При майонезних варіантах важливо, щоб м’ясо було більш дрібними шматками -- інакше майонез трохи підгорить, а шашлик ще буде сируватий.

Фото і рецепт – Костянтин Черкай. При використанні матеріалу посилання на Колибу обов’язкове. Всі права застережено