Ти перший раз прийшла ку мні,
а я в дежурці твердо спав.
Ти са привезла на біціґлі,
жеби тя пес не покусав.
Студений місяць са завадив
за конарь на сухий оріх...
А я дві мокрі свої лаби
завив у жаливляний міх.
Ти шепоніла ми на облак:
- Иване, двирі отвори,
бо'м ти принесла на дежурство
себе, корчажку й погари!
Мені са сниє: тепла кальга,
же я в перинах, в хижі сплю...
А ти на краденуй біціґлі
некивана идеш дому.
1999 р. |
