Переказують старі люди, що голубинські жителі спершу мешкали на одній горі, що зветься Верхом (Ясенівкою). Там була й церква.
Одного разу той піп, що там жив, побив свого сина. Син утік з тої гори на долину, справив собі малу хижу, там обробляв землю й жив довгий час.
Люди виділи, що там тепліше й ліпше родиться хліб, як на тій горі 3 часом почали переселюватися й там осіли. Долина заросла лозником, над яким літало багато голубів, і тому дали селу назву Голубине. |
