|
|
|
| |
Головна
|
Єдина в Європі Долина нарцисів цвіте на Закарпатті |
|
Одне з чудес Закарпаття – Долина нарцисів, що поблизу Хуста в урочищі Кіреші, знову радує око. Здається, райдуга кольорів виграє на сонці серед зеленого руна трав і смарагдового листя, як квітчастий килим.
Кілька днів тому на території 256,5 гектара почалося цвітіння нарциса вузьколистого. Зазвичай єдина у світі популяція дикого вузьколистого нарциса квітне раз на рік, з 1 по 25 травня у Хустсько-Солотвинській долині. Цьогоріч весна прийшла раніше й внесла свої корективи. Такі рослини є лише на Балканах та в Альпах, але на висоті вже дві тисячі метрів над рівнем моря.
Переказують легенду про цю долину. Колись у сиву прадавнину у місті Хуст на горі стояв замок, де здрастували князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста проводив життя гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та городян з дорогими гостинцями. Іванкові кортіло теж зробити подарунок – це була дивна ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори. Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним кришталевим дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що придолинок вкритий біло-зеленим килимом.
Нарцисове поле – особливий ботанічний об’єкт, який потребує охорони. У 1990 році єдина в Європі Долина нарцисів отримала статус біосферного заповідника. Він входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Однак у Долини нарцисів є кілька бід. Перша – недостатня вологість. Свого часу тут прорили рівчак, який суттєво знизив рівень води. Тепер планують збудувати шлюзи і воду штучно підняти. Нарцисам буде добре, але виникає інша проблема – від підвищення вологості розростаються верби. Аби зберегти квіти, дерева вирубують. ІТакож не на користь Долині йде сусідство міського сміттєзвалища, на яке знов таки тридцять років звозять сміття мешканці Хуста. Площа звалища вже вдвічі перевищила передбачену у проектній документації (нині вона сягає понад 9 га). Як і з будь якого необлаштованого за екологічними вимогами звалища, з нього виділяється у стічні води отруйна рідина – фільтрат, комахами, птахами і гризунами розноситься всяка зараза, стоїть сморід. Але найстрашніше – звалище горить. Причиною є так звані самозаймання внаслідок утворення з органічних рештків у товщі звалища газу метану. На поверхні ж горять папір, деревинні відходи і полімери („пластикові пляшки”, упаковка тощо). За ствердженнями місцевих мешканців, звалище горить вже вісім років поспіль.
Ну й найголовніше лихо – погано виховані туристи. З кожним роком у долині їх чимраз більше – кількість бажаючих побачити цю красу сягає іноді п’яти тисяч чоловік на день. Товстозаді тітоньки витоптують квадратні метри безцінних квітів, аби сфотографуватися серед поля. Трапляються випадки, коли виривають і цибулини, аби посадити собі на дачі або продати на базарі. Острівці витоптаної землі чергуються зі слідами вогнищ. А кілька охоронців не в змозі прослідкувати за всім, що відбувається на величезній території.
Місцеві працівники, щоб збільшити площу цвітіння, іноді розносять насіння руками. На жаль, з кожним роком міліє це біле пінисте квіткове море. Горяни пам’ятають, як років зо 30-40 тому уся долина Тиси від Хуста до Тячева, навіть до Тересви, кожної весни вкривалася білими хвилями нарцисів, видихаючи навколо ніжні пахощі. До 50 кілометрів простелилася понад Тисою нарцисова долина.
Крім нарцисів, у долині росте понад 120 різновидів лікарських рослин, добра половина яких занесена до „Червоної книги”. |
|
| |
|
Закарпатський анекдот: |
|
Клієнт до офіціантки:
- Паніко, што у вас там біля буфета так весело?
- А вто у нас така традиція: перед закриттям каждий динь вголос читаєме книгу скарг. |
|
|
|
|
| |
|
|
