У чорному-причорному лісі, на чорній-пречорній поляні, на чорному пречорному пеньку, що стояв на чорній пречорній траві, що росла на чорній пречорній землі, падав чорний пречорний дощ на двох чорних пречорних дядьків. Один і каже:
- Цилю, пак нащо’сьме тоту гуму палили?! |
