У день Валентина від Колиби!

Борі-вар – так називається замок в угорському Сикешфегирварі, що побудований і власноруч облаштований у 1930 році скульптором і архітектором Євгеном Борі для єдиної жінки, що завжди панувала в його серці, – дружини Ілони Комочін. Нині це виставка-музей його архітектури й скульптур та її картин, а також символ вічного кохання, в який щороку тисячі й тисячі туристів приїжджають на День Валентина. Чому бетярська печеня носить ім’я цього замку? Поговорюють, що Ілона вміла готувати її найкраще за всіх розбійників, разом узятих:) Й до нині цю страву пропонують у Борі-варі всім бажаючим. А закарпатці теж дуже полюбляють її готувати, і не обов’язково на день Валентина а й будь-які інші погожі та файні дні.

1 кг картоплі
40 г борошна
100 г цибулі
2 яйця
4 зубчики часнику
сіль, перець чорний мелений, сметана.
Якщо в піст, то готувати без яєць і залишити в картоплі більше соку з крохмалем, який не даватиме кремзикам розвалюватися. 

Картопляні оладки під різними назвами існують у багатьох світових кухнях, оскільки це проста, дешева, смачна і дуже калорійна страва. Українські деруни, чеські Bramborákі, литовські цепеліни, німецькі Kartoffelpuffern, швейцарські Rösti, єврейські латкес – все це варіанти прадавніх білоруських драників, звідки, власне, ця страва і пішла світом.
Існує навіть думка, що картопля завжди росла на родючій білоруській землі, ще до того, як її привіз до Іспанії Колумб. Звісно така версія маловірогідна, проте без картоплі білоруську кухню й справді уявити складно. Настільки, що не дуже зрозуміло, чим саме харчувалися білоруси до відкриття Америки.

• 400 г свинина,
• 50 г сала,
• 3 цибулини,
• 3 зубки часнику,
• 1 склянка кукурудзяного борошна,
• 150 г бринзи,
• 3 склянки води, зелень петрушки, сіль, мелений чорний перець на смак.

Не хлібом єдиним живе людина,
а ще шовдирем та пікницею.
(Німецька приказка)

Про всесвітньовідомий Шварцвальдський копчений окіст не чула тільки зовсім байдужа до кухні людина. Не знайдеться такого гурмана, який би залишився байдужим, покуштувавши це м'ясо. Є, знаєте, в смаку німецької свинини щось таке – піднесене. І хай серйозна ґрунтовність і неромантичність й надалі залишається характеристикою німецької натури, але та насолода, яку отримуєш, спробувавши копчений свинячий окіст, безумовно навіває щось ліричне. Закарпатці за наявність шовдиря у своїй кухні завдячують саме німцям.