|
Чому Баторій дозволив Ізянським парубкам красти собі жону |
|
|
Коли основалося село, точно не можна встановити. Але з усього видно, що воно старше, як Хустський замок. В кожному разі в селі побутують перекази, що ізянці робили на будівництві замка із селянами Салдобоша, Тереблі й Буштина.
|
|
Гудя |
|
|
Жив давно-давно в королівському замку король та мав він полководця на ймення Гудя, який йому дуже вірно служив.
|
|
Привид Ужгородського замку |
|
|
У XVII столітті паном Ужгородського замка був капітан Другет, лицар статочний. Мав він дуже красну доньку, про красу якої оповідали аж у далеких краях.
|
|
Про Мукачівський замок |
|
|
Станеш на рівнині з південного боку від Мукачева, глянеш на могутню красу Мукачівського замка, названого в народі Паланком, і не стримаєш хвилювання: таж стоїть він тут цілу тисячу літ, більше тисячі.
|
|
Чому грім розбив Невицький замок |
|
|
Високо над Ужем, на стрімкій горі, що поросла зеленим буковим гущаком, мовчазно здіймаються вищерблені часом і негодою стіни Невицького замка. Ці невмирущі свідки середньовічного лицарства увібрали в себе багатий відгомін жорстокості феодалізму, народних мук і гордості боїв проти свавілля.
|
|
|
Хто насправді копав Мукачівський замковий колодязь |
|
|
Коли вирішив князь Корятович копати криницю, довго шукав потрібних людей. То була неймовірно тяжка робота — пробивати тодішніми примітивними знаряддями тверду скелю на 80 м углиб.
|
|
|
Легенда про плющ |
|
Гарна наречена у мукачівського князя Гари. Струнка кароока Катерина давно сподобалась йому, і вирішив він просити її руки. Гара був впевнений, що її батьки дадуть згоду на одруження, бо його батько врятував колись від ворожої облоги родинний замок Катерини. На знак подяки батько дівчини пообіцяв старому Гарі віддати доньку заміж за його сина Гару-молодшого.
|
|
|
Куруци та Хустський замок |
|
|
Це було давно. Дуже давно. На троні сидів тоді прадід Марії-Терезії імператор Леопольд. У державі йшла війна між прихильниками Габсбургів, яких звали в народі ла-банцями, і куруцами — повстанцями проти королівської влади.
|
|
|
Загибель Хустського замку |
|
|
Славетний був розбійник-опришок Грегор Пинтя. Він грабував палаци й панів. Одного разу він потрапив у руки панам, і вони посадили його у в'язницю Хустського замка й мали повісити. Але Пинті пощастило втекти, і він вирішив помститися панам.
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 Наступна > Кінець >>
|
| Всього 337 - 350 з 379 |
Бібліотека