|
Розбійники та дівка Калина (про село Калини) |
|
Давно, дуже давно те було, коли на місці теперішнього села Калин жив один господар. Називали його Данилом. А жив він під горою, що зветься Плеша.
Данило як прийшов до Калин, то оженився. У нього був один син Семен.
|
|
Село Голубине |
|
|
Переказують старі люди, що голубинські жителі спершу мешкали на одній горі, що зветься Верхом (Ясенівкою). Там була й церква.
|
|
Репинне |
|
Звідуєте, чому Репинним село зветься? Послухайте, як мій дідо це мені пояснював.
Було то років триста тому. Втік від пана десь від Хуста один бідняк, голий, босий. Хотів утекти так далеко, аби його панські слуги не знайшли. Дороги сюди ще не було, і йшов він берегом ріки.
|
|
Звідки взялося село Зміївка та про онука Ярослава Мудрого |
|
|
У далекому минулому берегівські гори були вкриті лісами-пущами, а біля західного їх підніжжя простяглося велике болото — Сірчаний мочар. У пущі водилась усяка звірка, росли дички, малина, гриби, а в болоті було безліч риби й дика птиця — качки, гуси й лебеді.
|
|
Дідівське болотне городище |
|
|
На околиці села Дідове, на болотній місцевості, пагорбом виступає стародавнє городище.
|
|
|
Лисичово |
|
|
Оповідають старі люди, що колись на тому місці, де тепер село Лисичево, ріс густий дубовий ліс. У лісі було багато звірів, найбільше лисиць. Перший, хто порушив життя цих тварин, був селянин, що звався Коструб. Він утік від свого пана, котрий змушував працювати селян день і ніч.А як чоловік прозивався, не знати, бо прозвище собі придумав сам, аби його не могли знайти пани.
|
|
|
Прислоп |
|
|
Вище від Волового є село Сойми. Люди в давніх часах, коли на їх околиці було повно лісів, оглядали місця, де би попасувати худобу. Так найшли гору Чорна Ріпа, на вершку котрої не було лісу, тільки смачна трава.
|
|
|
Гробище (про Тур’ю Поляну) |
|
Глибоко в Полонинських Карпатах сховалося в мальовничій долині село Тур'я Поляна.
Навколо громадяться велетні-гори. Шумлять водоспади, біжать, пінячись на камінні, гірські потоки. Шумить, сповнюючи безупинним гомоном вузьку долину, бурхлива не приборкана річка Туриця.
Тур'я Поляна, Туриця, Тур'я Пасіка...
|
|
|
Про герць турецького богатиря та парубка із Салдобоша або Легенда про Шандрівський соляний колодязь |
|
Турецький султан Сулейман, побивши сербів, оголосив війну королю Матвію й повів своє військо на Угорщину.
Король Матвій зібрав велике військо й рушив назустріч туркам. До самого Дунаю підвів вінЖвоє військо, а на протилежному березі в Белграді вже стояли турки на чолі з султаном Сулейманом.
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 Наступна > Кінець >>
|
| Всього 323 - 336 з 379 |
Бібліотека