Бібліотека - КОЛИБА: портал про Закарпаття

КОЛИБА: портал про Закарпаття

Бібліотека

Герб Закарпаття

Щит герба новофранцузький, розсічений, дводільний. Праве геральдичне поле утворюють чотири сині і три золоті (жовті) пояси (смуги), поперемінно чергуються. У лівому геральдичному полі на срібному (білому) фоні зображено посталого червоного ведмедя, повернутого до поясів. Герб виконано у традиційному для Закарпаття колірному сполученні. Синя барва вказує на чесність, вірність і бездоганність. Золото (жовтий колір) означає віру, справедливість, милосердя та багатство. Срібло (біла фарба) втілює надію, правдивість і шляхетність. Цей благородний метал часто вживається в історичних гербах і емблемах краю. Срібна Земля - широко вживана поетична назва Закарпаття. Червоний колір відповідає сміливості та мужності.

Тут і далі по тексту використано
матеріал Олексія Філіпова для Туристичного путівника Закарпаття

Детальніше...

Печать, прапор та герб Ужгорода

Точне місцезнаходження фортеці, яка до XIX століття називалася Унгварською, не встановлено. Найімовірніше вона знаходилася в Горянах. Інші вважають, що вона була розташована на захід від нинішнього міста, а ще інші - що вона височіла там, де знаходиться сьогодні. На час приходу угорців (896 рік) це могло бути земляне укріплення, навколо якого мешкало автохтонне слов'янське населення - предки сучасних русинів-українців.

Тут і далі по тексту використано
матеріали Якова Штернберга, професора УжДУ,
по геральдиці Закарпаття для газети "НЗ", 1991

Детальніше...

Емблематика Перечинщини

У Перечинському районі, який у минулому разом з Ужгородським і Великоберезнянським районами входив до складу Ужанського комітату, нема ні міст, ні містечок у старому розумінні слова. Отже, нема гербів, окрім Перечинського, але емблематика печатей становить значний інтерес. На відміну від більшості міських і містечкових гербів, а також певної частини сільських печатей Березького комітату, виконаних професійними граверами за правилами дворянської геральдики, емблеми населених пунктів колишнього Ужанського комітату, в тому числі й Перечинщини, вирізняються безпосередністю, самобутністю, навіть певною примітивністю, що надає їм безперечної краси. Ми представимо читачеві емблеми нинішнього районного центру і двох найбільших населених пунктів району — Порошкова й Дубриничів, виділених у книзі «История городов и сел УССР. Закарпатская область», і ще трьох населених пунктів — Сімерок, Тур'їх Реміт і Зарічева, герби яких дуже своєрідні.

Детальніше...

Комітатські герби: Ужанський, Угочанський, Березький та Марамороський

Феодальна Угорщина, починаючи з ХІ століття, ділилася на адміністративні округи, що називалися комітатами (іноді, цей термін перекладається як жупа). Первісно це були «королівські» комітати, на чолі яких стояв призначений королем головний ішпан або наджупан). Після видання у 1222 році Золотої Булли короля Ендре і з посиленням влади дворянства, комітати стали «дворянськими», на чолі яких, як і раніше, стояв призначений королем головний ішпан, та далі вирішального значення набув обраний дворянством комітату заступник ішпана (піджупан). «Дворянські» комітати періодично скликали для вирішення справ зібрання представників дворянства, при комітаті діяв суд першої інстанції. Буржуазна революція 1848—1849 рр. завдала удару по "дворянських» комітетах, але остаточно їх заміна громадянськими сталася тільки в 1870 році.

Детальніше...

Емблематика Ужгородщини

На території Ужгородського району розташовані місто Чоп (дев'ять тисяч жителів). і ще два населені пункти із кількістю жителів більше п'яти тисяч чоловік: Середнє та Велика Добронь. Із них перший одержав статус містечка ще в середині XV століття і мав не лише печать, а й герб (з 1971 року це селище міського типу). Чоп, що до будівництва залізничного вузла був "маленьким селом, мав лише печать; лише печать мала і Велика Добронь, яка, незважаючи на те, що в ній мешкає 5.500 жителів, продовжує залишатися на становищі сільської місцевості.
Деякі села Ужгородщини припинили самостійне існування, злившись із Ужгородом. Це Дравці, Радванка, Доманинці, пам'ять про самостійність яких бережуть їхні сільські печаті.

Детальніше...

Сезон цвітіння нарцисів закінчується

Нарцисове море нині вже відцвітає і виглядало трохи втомленим. А ще досить таки беззахисним перед ордою туристів, що недільним післяобіддям ринула у квітковий рай за незабутніми враженнями.
Наші тати й мами пригадують часи, коли білий з жовтими краплинами килим простягався долиною Тиси від Хуста аж до Тячева, долиною Ріки в районі села Ізи, і в теперішній Долині нарцисів на всіх її 256-ти гектарах. Тим, хто тут бував один або два десятки років тому, важко описувати свої відчуття. Кажуть, що видовище було неймовірним і зачаровувало на все життя. Тепер про ті казкові часи нагадують лишень старі фото та малюнок на інформаційному стенді. Можливо, коли-небудь, при розумному господарюванні, його ще побачать наші діти. А нам поки що залишається насолоджуватися тим, що є, – двома десятками нарцисових острівців загальною площею 10 га. Поза тим навіть ці острівці – магічна картина, якої не побачиш більше ніде у світі. Про альпійські луки, що на висоті як мінімум 1000 м, згадувати не будемо, оскільки туди тяжко дістатися навіть тренованій людській нозі.

Детальніше...

Оголошення в закарпатській газеті

Оголошення в закарпатській газеті:
«Глядам дуже активну і файну жону для серйозних отношеній у Приборжавському!!! Коротко про себе: 3 гектари городця».

Біля привокзальної проститутки гальмує джип

Біля привокзальної проститутки гальмує джип, опускається вікно, і з нього виглядає пика:
- Што’сь навчена чинити за сто баксу?
- Усьо!!!
- Но тоди сідай, поможеш бетоновати фундамент.

Кросворд

Їдуть два куми поїздом "Москва -Чоп". Один розв’язує кросворд:
- Цилю, жунський половий орган на п’ять букв. На "П" ’ся начинать...
- А по вертикалі чи по горизонталі?
-По горизонталі.
- Пиши "Писок".

Додаткові статті: