Нарцисове море нині вже відцвітає і виглядало трохи втомленим. А ще досить таки беззахисним перед ордою туристів, що недільним післяобіддям ринула у квітковий рай за незабутніми враженнями.
Наші тати й мами пригадують часи, коли білий з жовтими краплинами килим простягався долиною Тиси від Хуста аж до Тячева, долиною Ріки в районі села Ізи, і в теперішній Долині нарцисів на всіх її 256-ти гектарах. Тим, хто тут бував один або два десятки років тому, важко описувати свої відчуття. Кажуть, що видовище було неймовірним і зачаровувало на все життя. Тепер про ті казкові часи нагадують лишень старі фото та малюнок на інформаційному стенді. Можливо, коли-небудь, при розумному господарюванні, його ще побачать наші діти. А нам поки що залишається насолоджуватися тим, що є, – двома десятками нарцисових острівців загальною площею 10 га. Поза тим навіть ці острівці – магічна картина, якої не побачиш більше ніде у світі. Про альпійські луки, що на висоті як мінімум 1000 м, згадувати не будемо, оскільки туди тяжко дістатися навіть тренованій людській нозі.

Легенда розповідає, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався, помер на березі від туги.
За іншою легендою, колись у сиву прадавнину у Хусті в замку жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста проводив життя гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та городян з дорогими гостинцями. Іванкові кортіло теж зробити подарунок – це була дивна ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори.
Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що придолинок вкритий біло-зеленим нарцисовим килимом.

Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом на Землі. Вчені кажуть, що тоді сталися певні геологічні катаклізми і з гір зповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса узколисного. З часом в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на землях стали здійснювати господарську діяльність, площа долини нарцисів зменшувалася.
За часів Австро-Угорщині урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хусту. Але тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юря, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
За радянських часів долину взагалі хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили і передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника.

– Колись ще у хрущовські часи нарциси росли не тільки в нинішній Долині, а й на околиці Ізи в урочищі Білі Млаки. Там вони росли на сфагновому моху, і науковці довели, що це мігранти з тайги. Їх знищили, проводячи меліорацію. А я три роки боровся, щоб визнали, що нарциси в Кіреші — мігранти з льодовикової епохи. Тут же знайшов і півники сибірські — їх було 17 особин. Вивчення стабільної ознаки — кількості хромосом — у Ленінграді, а також колеги з Томська підтвердили, що ці рослини аналогічні тим, що ростуть у тайзі, – розповідає Василь Комендар, професор, викладач біологічного факультету УжДУ.

Нині нарцисове поле – особливий ботанічний об’єкт, який потребує охорони. Він входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Однак, незважаючи на це, щорік кількість квітів зменшується. Торік науковці, що досліджують цей куток природи, забили тривогу – нарциси почали висихати від недостатньої вологості ґрунту. Виявляється, останніми роками змінився гідрологічний режим ґрунтів, і квітам не вистачає вологи. Тепер планують збудувати шлюзи і воду штучно підняти. Нарцисам буде добре, але виникає інша проблема – від підвищення вологості розростаються верби. Аби зберегти квіти, дерева вирубують.

В цілому в Долині нарцисів туристи можуть ознайомитися не тільки з нарцисами, тут представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені в Червону Книгу, 16 видів орхідей, 104 види птахів, 24 види метеликів.