ВСЕ ПРО
ЗАКАРПАТТЯ
Загальні відомості | Природа | Економічний потенціал | Населення | Історія
Транспорт, зв’язок | Архітектура | Туризм, рекреація
| Цікаве Закарпаття | ФОТОГАЛЕРЕЯ

Історія Закарпаття


Історія Закарпаття (коротко про головне)
Археологія
Хронологічна таблиця
Замки Закарпаття
Герби Закарпаття
Музеї
ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО:

У 1558 р. - посли російського царя Iвана IV Грозного, повертаючись iз Константинополя, зупинилися в Угольському монастирi, де жило тодi 330 монахiв. Тут вони вперше спробували мінеральну воду із трьох різних джерел: одне було з квасною водою, друге з грушевою, третє - сильно солоне.

У XVII ст. на Марамарощині вiдбувалися так званi "дiвочi ярмарки". Сюди сходилися люди з метою знайомства i одруження.

У XVII ст. із Закарпаття вивозили сiль, хутро, вина, вироби з дерева. Привозили у наш край коштовностi, килими (Балкани, Туреччина), тканини, кришталь, фарфор (Чехiя, Нiмеччина, Iталiя), металевi вироби (Голландiя, Польща, Україна, Росiя).

У 1631 р. було заборонено вирубувати лiси бiля Горян, Невицького, Кам'яницi, Коритнян. А у Марамарошi обмежили вирубку смереки для плотiв, якi перевозили сiль.

У 1770 р. відбулася офіційна поява картоплi на Закарпаттi. Було видiлено великі площi під картоплю та шовковицю.

У ХIХ ст. відбувся подiл закарпатського регіону на 18 районiв: В. Березний, Перечин, Середнє, Ужгород, Королево, Тересва, Тячiв, Волове, Довге, Хуст, Свалява, Латоричанський (Росвигово), Мезекосинський (Косино), Тисагатський (Берегово), Верховинський (Iршава), Великосевлюшський (Севлюш), Тисодолинянський (Рахiв), Нижньоверецький (Нижнi Ворота).

В 1774 р. у Вiденській духовній семінарії "Барбареум" видiлено 20 мiсць для закарпатцiв.

У ХIХ ст. на Закарпаттi було 21 мiсто i мiстечко: Берегово, Буштино, Великий Березний, Великий Бичкiв, Виноградiв, Вишково, Королево, Мукачево, Перечин, Рахiв, Свалява, Солотвино, Середнє, Тересва, Тячiв, Ужгород, Хуст, Чоп, Ясiня, Довге Поле, Сигет.

У 1775 р. центр Мукачiвської греко-католицької єпархiї перенесено до Ужгорода.

У ХIХ ст. проходили щорiчнi ярмарки: Мукачево (18 днiв), Ужгород (16), Берегово (12), Хуст (10), Виноградiв (7), Середнє (6), Березний, Довге, Бiлки, Свалява, Волове, Н. Ворота. У торгiвлi було зайнято 6,5 тис. чоловiк.

У 1799 р. вийшла перша книга Iоаникiя Базиловича "Короткий нарис фундацiї Федора Корятовича". А в 1843 р. завершено рукопис Михайла Лучкая "Iсторiя карпатських русинiв", у 1847 р. опубліковано перший в iсторiї краю буквар "Книжиця читальная для начинающих" Олександра Духновича.

У 1846 р. пройшов перепис населення в Австрiйськiй iмперiї. У 4 комiтатах Закарпаття проживало 468.838 чоловiк. Русини-українці - 235.266, угорцi - 119.816, словаки - 13.857, румуни - 64.917, нiмцi - 10.351, євреї - 24.589, греки - 42.

На Закарпатті зберігається багато цінних і древніх книг та рукописів: Королiвське Євангелiє (1401 р.), Мукачiвський псалтир (XIV ст.), Остромирово Євангелiє (XIV ст.), Московське Євангелiє (XVI ст.), Бiблiя русская (XV ст.) Франциска Скорини, Острозька Бiблiя (1581 р.) Iвана Федорова, Iнструкцiя для послiв Богдана Хмельницького, "Лексiкон славеноросскiй и имен толкованiе" (1627 р., Памва Беринда), "Румунське Євангелiє", "Мир с Богом человiку" (1661 р., Iнокентiй Гiзель), "Российская граматика" (1755 р., Михайло Ломоносов), "Короткий нарис фундацiї Федора Корятовича" (Iоаникiй Базилович), Учительськi Євангелiя: Няговське, Скотарське (XVI ст.), Iзське, Данилiвське (XVII ст.), Сокирницький збiрник (XVII ст.), Углянський збiрник "Ключ" (XVII ст.), Поляно-Кобилянська трiодь (1561 р.), Александрiї (XVII ст.): Ужгородська, Пiстрялiвська, Тишiвська.

© 2001-2011 ГО "Панонія". Розробка - Ігор Деяк